Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шруб

Шруб, -ба, ж. Винтъ. О человѣкѣ: як на шрубах ходить — живой, подвижной, проворный. Ном. № 5762. Ум. шрубо́к.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 512.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШРУБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШРУБ"
Березонька, березочка, -ки, ж. Ум. отъ береза.
Брязкучий, -а, -е. Бряцающій, звенящій. Левиц. Пов. 310.
Домудрува́тися, -дру́юся, -єшся, гл. Додуматься до чего-либо, выдумать. Хитрий жидок мудрував та й домудрувався. Рудан. І. 63.
Захолоджуватыся, -джуюся, -єшся с. в. захолодытыся, -джуся, -дышся,, гл. Простуживаться, простудиться. Захолодылась дитина та й умерла. Канев. у. Де взявся вітер, буря, дощ лившій — захолодилася вона та й занедужала. МВ. О. 1862. І. 81).
Коправий, -а, -е. = каправий. Угор.
Нурець, -рця́ м.? Животи. Шух. 22.
Порахунок, -нку, м. Разсчетъ. Вх. Лем. 454.
Порозшукувати, -кую, -єш, гл. Разыскать (во множествѣ).
Соняшний, -а, -е. Солнечный. Дні були чудові, тихі, соняшні. Левиц. І. 426. Соняшний світ.
Узуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. узутися, узуюся, -єшся, гл. Обуваться, обуться. Чого сидиш надулася, чом в чоботи не взулася. Ном. № 9100. Устав бурлак зашатався, нема чобіт — не взувався. Макс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШРУБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.