Велетень, -тня, м. Великанъ, исполинъ, гигантъ. Велетні то були високі, високі люде — от як дерева. Велетню у світі недовго жити. Велетень у громаді — як правда в пораді.
Відкудовчити, -чу, -чиш, гл. Поколотить. Опісля насилу люде виволокли з кімнати, так він його відкудовчив.
До́льній, -я, -є. Нижній. Рад я жить над горою, кину дольню персть.
Желі́зний и пр. = залізний и пр.
Кінчак, -ка, м. Мечъ съ узкимъ лезвіемъ.
Кремезни́й 1) Крѣпкій, здоровый. Не закутуй дитину, то вона буде кремезлива. Старины люде були кремезніші. 2) Твердый, неуступчивый. Хазяїн був чоловік кремезний и норовливий.
Моше́нство, -ва, с. Мошенничество. А на торговиці, де коней та волів продають, — скільки там мошенства, неправди!
Полежай, -жая, м. Лежебока. Будуть мені козаки прізвище прикладати, гречкосієм, полежаєм називати.
Сокотити, -чу́, -ти́ш, гл. Беречь, стеречь. Зелене вино славно зацвіло; сокотила вино гречная панна.
Тябло, -ла, с. Скрижаль. Два тябли Мусієви. Дьяческая пѣсня.
