Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шпурляти

Шпурляти, -ля́ю, -єш, сов. в. шпурити, -рю, -риш, гл. Бросать, швырять, бросить, швырнуть. Драг. 231. Кацап почав грудками шпурляти. Св. Л. 193. Та й шпурив острий палаш. Федьк. 1. 85.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 511.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПУРЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПУРЛЯТИ"
Борлак, -ка, м. Адамово яблоко, larynx. Вх. Зн. 4.
Дзюр! IІ меж. Звукоподражаніе для выраженіи теченія струи. Чарочко серебренька, в тобі горілочка солоденька. А ні сучка, а ні задирочка, як дзюр, так дзюр до донечка. Чуб. V. 1096. Хоч дзюр, та не кап! — казав циган, як заховавсь від дощу під дерево. Мнж. 115.
За́янець, -нця, м. = заєць. Вх. Пч. II. 6.
Кресаночка, -ки, ж. Ум. отъ креса́ня.
Надменши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Уменьшить, умалить.
Ничельниця и ничениця, -ці, ж. см. начиння 3.
Палянка, -ки, ж. 1) = паленка. 2) Маленькая лепешка изъ овсяной муки. Вх. Лем. 446. Cм. паленя.
Помолити, -лю, -лиш, гл. Заставить (ребенка) молиться Богу, говоря ему молитву, которую ребенокъ повторяетъ. Ти, старий, хоч би дитину Богу помолив. Золотонош. у. А я скажу татові, що ти мене Богу не помолив. Харьк. и Екат. г.
Темляк, -ка, м. Часть уздечки: поводья съ наконечникомъ. Вас. 160.
Уважка, -ки, ж. Уступка при покупкѣ. Уважка буде. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШПУРЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.