Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шрубувати

Шрубувати, -бую, -єш, гл. Винтить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 512.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШРУБУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШРУБУВАТИ"
Вислухувати, -хую, -єш, гл. = вислухати.
Горла́ч, -ча́, м. Птица: Columba gutturosa, зобастый голубь. Вх. Пч. ІІ. 9.
Грузді́нь, -ня, м. Родъ гриба. Вх. Зн. 12.
Ґре́чний, -а, -е. Учтивый, любезный, милый. Бувай же здорову ґречний молодче, ґречний молодче, Іване-хлопче! Чуб. ІІІ. 283.
Животи́ще, -ща, м. Ув. отъ живіт.
Забрюхна́тіти, -тію, -єш, гл. Забеременѣть. Забрюхнатіла дівчина, мені молодцю біда. Грин. ІІІ. 683.
Картівниця, -ці, ж. = картниця.
На́зімок, -мка, м. Годовалый бычокъ.
Обмоскалити, -ся. Cм. обмоскалювати, -ся.
Повіятися, -віюся, -єшся, гл. Отправиться, пойти. Гайдамаки повіялись із Черкас. ЗОЮР. І. 256. Мати повіялась кудись. Сами вперед повіялись. МВ. І. 74.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШРУБУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.