Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шрубувати

Шрубувати, -бую, -єш, гл. Винтить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 512.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШРУБУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШРУБУВАТИ"
Вимайструвати, -рую, -єш, гл. Смастерить.
Жи́бець, -бця, м. Раст.
Згаса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. вга́снути, -ну, -неш, гл. 1) Тухнуть, потухнуть, гаснуть, угаснуть. Цілую нічку свічі не згасали. Чуб. V. 732. Свічечка згасне, батенько засне, то й вийду. Мет. 117. Очі згасли, і всю душу темрява покрила. К. Псал. 92. Дуже помилиться той, хто думатиме, що в українському народові згасло всяке життя. Левиц. І. (Правда, 1868, 416). 2) Исчезать, исчезнуть. У нас на Україні зараз після татар і слід їх згас. Левиц. І. (Правда, 1868, 557). Гості хліба не цурались: вже не стало сала. Пирогів стояла миска, но мов не бувала; згас і борщ. Мкр. Н. 17.
Моги́льник, -ка, м. Насыпающій насыпь, курганъ.
Молодови́к, -ка́, м. Молодой скотъ. Херс. г.
ОбсохтиCм. обсихати.
Пристудений, -а, -е. Холодноватый. Вх. Лем. 457.
Сопач, -ча, м. Рыба Percarina Demidoffii. Браун. 23.
Стонога, -ги, ж. = стоніг. Котл. Ен. V. 73.
Хмельнищина, -ни, ж. Эпоха Б. Хмельницкаго. ЗОЮР. І. 97.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШРУБУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.