Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шрубувати

Шрубувати, -бую, -єш, гл. Винтить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 512.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШРУБУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШРУБУВАТИ"
Байдужки нар. Ум. отъ байдуже.
Зашари́тися, -рю́ся, -ри́шся, гл. Зардѣться, зарумяниться, закраснѣться. Енея очі запалали, уста од гніву задріжали, ввесь зашаривсь мов жар в печі. Котл. Ен. VI. 89.
Кателицкий, -а, -е. 1) Католическій. 2) Употребляется какъ бранное слово въ смыслѣ: злой, дурной. Хай тобі кателицький батько!
Му́жний, -а, -е. = мужній 3 и 4.
Обкакати, -каю, -єш, гл. Дѣтск. Замарать, опачкать испражненіями.
Обчарувати, -ру́ю, -єш, гл. Очаровать. Ой у полі криниченька обчарованая. Чуб. III. 149.
Офіціяліст, -ста, м. Служащій. К. Кр. 18.
Пообмахувати, -хую, -єш, гл. Обмахнуть (во множествѣ).
Уретно нар. Скучно, печально. Самому уретно в хаті. Вх. Зн. 73.
Шерепеня, -няти, с. Маленькая некрасивая дѣвочка. Мале шерепеня, при землі не знать, а вже в мачках. Г. Барв. 248.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШРУБУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.