Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шрубок

Шрубок, -бка, м. Ум. отъ шруб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 512.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШРУБОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШРУБОК"
'Естик, -ка, м. Часть бороны: каждый изъ поперечныхъ брусьевъ, въ мѣстахъ скрещенія которыхъ съ продольными забиты зубы бороны. Шух. І. 166.
Ланва, -ви, ж. Желѣзо или веревка, которыми стельвага прикрѣпляется къ оси. Кіев. г. Погана була їзда: то посторонок урветься, і вони стануть, ув'язують; а тільки рушать, як, дивись, орчик відірвався, або ланва спала. Св. Л. 74. Также Чуб. VII. 405. Cм. стельвага.
Осет, -ту, м. = осот. Мені Бог дав очерет і осет. Чуб. І. 72. Лебед. у.
Плітуха, -хи, ж. Раст. Convolvulus sepium L. ЗЮЗО. І. 119.
Позаплоджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Расплодиться, завестись (во множествѣ).
Пообнюхувати, -хую, -єш, гл. Обнюхать (во множествѣ).
Ремінь, -ню, м. 1) Ремень. З вас деруть ремінь, а з їх, бувало, й лій топили. Ном. № 4036. 2) Кожа выдѣланная, сапожный товаръ. Шух. І. 292. Оце купив реміню чоботи пошию. Харьк. у. 3) Широкій кожаный поясъ съ сумочкою при немъ и пр. Брат посяг у ремінь та й виймив мені сороківця. Федьк. Пов. 16. Ум. ремінець, ремінчик. Лучче своє личко, як чужий ремінець. Ном. № 9682.
Хвортувина, -ни, ж. = хвортуна. А потеряв я хвортувину через молоду дівчину. Чуб. V. 938.
Чимисувати, -су́ю, -єш, гл. Рѣзать. Бере дружко ніж колодій і чимисує той коровай на шматочки. МУЕ. І. 133. (Полтав.).
Шелевило, -ла, с. Непосѣда? Ти то шелевило. Ном. № 5743.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШРУБОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.