Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

штаґа

Штаґа, -ґи, ж. 1) Приспособленіе, при помощи котораго кожевникъ развѣшиваетъ кожу надъ чаномъ. Вх. Зн. 83. 2) Въ мельницѣ: деревянный брусъ, въ который вставляется конецъ веретена шестерни. Черн. у., Сумск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 512.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШТАҐА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШТАҐА"
Ваканець, -нця, м. Невоздѣлываемая, запасная земля. Уман. І. 282.
Веселість, -лости, ж. Веселость, веселіе. Наробили там крику та сміху, радости та веселости. МВ. І. 114. Дай вам, Боже, в стайниці радість, в хижі веселість. Гол. II. 2.
Відсипне, -ного, с. Отсыпное.
Дотка́ти Cм. II. дотика́ти.
Кам'яніти, -ні́ю, -єш, гл. = каменіти. Мнжр. 29. Серце кам'яніє — таке мені горе. Н. Вол. у.
Копійчина, -ни, м. 1) Копейка. Перепадає було там сяк так копійчина за копійчиною. Левиц. І. 2) Деньги. Та вже став і на свою копійчину збиватись. Кв.
Лі́рницький, -а, -е. Относящійся, свойственный лірник'у. Левиц. Пов. 115.
Нащурити, -рю, -риш, гл. Насторожить. Сидить зайчик за піччу і уха нащурив. Рк. Макс. Розморщив чоло, підніс брови і нащурив уха. О. 1862. І. 109.
Перепускання, -ня, с. 1) Пропускъ. 2) Перегонка, просѣиванье. 3) Часть полушубка отъ таліи до воротника. Вас. 154, 155.
Усажати, -жаю, -єш, гл. = усаджувати. Рудч. Ск. II. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШТАҐА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.