Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шпуляр

Шпуляр, -ра, м. У ткачей: инструмента для наматыванія нитокъ на шпульку. Уман. у. Въ восточной Галиціи шпуляр то же, что и ремісник. Части его: слупки (у ремісника лаби) веретено, замахове колесо, лучо́к. МУЕ. III. 14, 15.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 511.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПУЛЯР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПУЛЯР"
Виселити, -ся. Cм. виселяти, -ся.
Заві́йка, -ки, ж. = намітка. Гол. Од. 70. Въ Буковинѣ это также и дѣвичье покрывало. Гол. Од. 71.
Одіж, -жі, ж. Одежда. Купив панові якоїсь матерії на одіж. Грин. І. 99. Скинув одіж. Грин. І. 104.
Опукий, -а, -е. = опуклий.
Пашіти, -шу, -шиш, гл. 1) Издавать сильный запахъ. Погана смердюча горілка — аж із рота пашить. 2) Пышать, бить (о пламени). А полум'я з рота так і паше, так і паше. Рудч. Ск. II. 31.
Передобідній, -я, -є. = передобідяний. Передобідня година. О. 1862. І. 81.
Порозламувати, -мую, -єш, гл. Разломить (во множествѣ). Хоч би вже по цілому періжку дітям дала, а то по половинці порозламувала. Славяносерб. у.
Послід, -ду, м. 1) Остатки зерна, смѣшанные съ соромъ, остающіеся при вѣяніи, и очисткѣ зерна. Бідний (сіє) самий послід, уже одвійок од пшениці. Грин. II. 151. 2) Испражненія. Крутиться, як послід в ополонці. Ном. № 2998. 3) Результата, послѣдствіе. Давня то річ! але послід її свіжий і до сього часу. Левиц. І. 4) Конецъ. Ми стали собі оба май у посліді. Федьк.
Пузань, -ня́, м. = пузан. Черк. у. К. ПС. 112.
Халасати, -саю, -єш, гл. = хавкати і. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШПУЛЯР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.