Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шпуляр

Шпуляр, -ра, м. У ткачей: инструмента для наматыванія нитокъ на шпульку. Уман. у. Въ восточной Галиціи шпуляр то же, что и ремісник. Части его: слупки (у ремісника лаби) веретено, замахове колесо, лучо́к. МУЕ. III. 14, 15.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 511.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПУЛЯР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПУЛЯР"
Безмірно нар. Безмѣрно, неизмѣримо, безпредѣльно.
Гаянка, -ки, ж. Проволочка, замедленіе. Пізно приїхали, бо трапилась гаянка: вісь зламалась.
Кукібниця, -ці, ж. Рачительница. Твоя жінка не робітниця, до нашого добра не кукібниця. Грин. III. 305. Ум. кукібничка. До господарства перша кукібничка. Г. Барв. 540.
Ладканка, -ки, ж. Свадебная пѣсня.
Місто́чок, -чка, м. Ум. отъ міст.
Недогризок, -зка, м. Огрызокъ.
Рав, -ва, м. = рабин. Ей жидівочко ж моя Рося! Буть мені тепер поставним равом. Дума.
Сердачина, -ни, ж. = сердак. Озьму я сі вбого дівча в одній сердачині. Гол. II. 396.
Сонечко, -ка, с. 1) Ум. отъ сонце. 2) Насѣк. Божья коровка.
Степовик, -ка, м. Житель степныхъ пространствъ. (О. 1861. І. 264.) Та й сам, бачу, степовик. МВ. (О. 1862. III. 74).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШПУЛЯР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.