Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шпуряти

Шпуряти, -ряю, -єш, гл. = шпурляти. Ном. № 13420.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 512.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПУРЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПУРЯТИ"
Відмолити, -ся. Cм. відмолювати, -ся.
Горі́ли́ць нар. Вверхъ лицемъ, навзничь. Лежить горілиць. Камен. у. Чуб. І. 204.
Жартува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Шутить другъ съ другомъ. Ідуть дівчата, парубки, співають, жартуються. Рудч. Ск. II. 157.
Заслужи́ти Cм. заслужувати.
Маршува́ти, -шую, -єш, гл. Маршировать. КС. 1882. V. 353.
Особистість, -тости Личность.
Перебутний, -а, -е. Преходящій.
Попільник, -ка́, м. = попельня. Новомоск. у.  
Скеля, -лі, ж. Скала. Мнж. 32. Море, грай, реви, скелі ламай. Шевч. 57.
Удівонька, удівочка, -ки, ж. Ум. отъ удова. Вдовушка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШПУРЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.