Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шпуряти

Шпуряти, -ряю, -єш, гл. = шпурляти. Ном. № 13420.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 512.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПУРЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПУРЯТИ"
Братовбивство, -ва, с. Братоубійство.
Витуманити, -ню, -ниш, гл. Добыть обманомъ. (Циган) витуманив кусок сала. Рудан. І. 67.
Відлучувати, -чую, -єш, гл. = відлучати. Пастух одлучує овець од козлів. Єв. Мт. XXV. 32.
Гурмано́м, нар. Кучей, толпой. Желех.
Ґзи́тися, ґжу́ся, ґзишся, гл. = Дрочитися (о скотѣ). Корова ґзится. Вх. Уг. 235.
Паморочка, -ки, ж. = мряка. Кременч. у.
Пороспродувати, -дую, -єш, гл. Распродать (во множествѣ).
Роговка, -ки, ж. Сортъ плахти. Черниг. у.
Смолкий, -а, -е. Смолистый. Смолке поліно соснове. Рк. Левиц.
Хруставча, -чати, с. Слива съ нѣсколько жесткимъ мясомъ. Вх. Уг. 273.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШПУРЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.