Воробчиха, -хи, ж. = воробиця.
Гет меж. и нар. = геть.
Годованка, -ки, ж. Воспитанница, вскормленница.
Діву́ся, -сі, ж. ласк. отъ діва.
Злизну́ти, -зну́, -не́ш, гл. Исчезнуть. Тьху! злизни, пропади! Лиха искра поле спале й сама злизне.
Зраділий, -а, -е. Обрадовавшійся. Боже, гарно!... токоче її зраділе серце.
Ліва́к, -ка, м. Лѣвша (о мужчинѣ).
Пошанівка, -ки, ж. Хорошее обращеніе, бережность. Як він буде довго носити свиту, коли у нього одежі ніякої пошанівки нема: чи сльота, чи шо, все в новій шарґає.
Ставма нар. Стоймя. Ставма можна шахву винести.
Чин, -ну, м.
1) Дѣйствіе, дѣяніе. Після старої голови все марно пійшло. Ні порядку, ні чину.
2) Способъ, образъ. То — проше пана — оттаким чином робилось. Одслуживши в церкві службу Божу і похорон, як слідує, понесли тим же чином і на кладвище.
3) Чинъ (заимствовано изъ русскаго языка). Великого чину дійшов.
