Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шпурнути

Шпурнути, -рну, -неш, гл. Однокр. отъ шпурляти. Бросить, швырнуть. З кишені винявши півкіпки, шпурнув в народ дрібних. Котл. Ен. II. 12. Шпурнув палку. Грин. І. 220.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 512.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПУРНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПУРНУТИ"
Вітрогонка, -ки, ж. Вѣтренница. Желех.
Забуді́вля, -ля, с. Строеніе, постройка. Дзвіниця коло тієї ж церкви ще дивнійша: стоїть підмурок... на підмурку по краях... стовпи... на тих стовпах мурований піддашок, як червоний поясок; на піддашку забудівля з дірами замісць вікон. Тут дзвони висять... Стоїть собі дзвіниченька, і хрест на ній наче питається, наче йому величнійше стояти на такім пишнім забудівлі. Св. Л. 26.
Наверта́тися, -та́юся, -єшся, сов. в. наверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Поворачиваться, поворотиться. 2) Наваливаться, навалиться. 3) Заходить, зайти, заѣзжать, заѣхать. Почали й старости навертатись. Св. Л. 13. Навернувся в хату. Одна ж біда минулась, а друга незабаром навернулась. КС. 1882. X. 36. Навернеться було хто з панночок сусідок, допитуються. МВ. (О. 1862. III. 47). Ви увечері наверніться. О. 1862. VII. 37. 4) Обращаться, обратиться. До Христа навернувсь. 5) душа не навертається. Противно (кому). Як то його душа навернеться у п'ятницю скоромне їсти. Ном. № 537. 6) навертатися на о́чі. Попадаться на глаза. А як Порося навернеться на його очі горді та смутні, — одвертає од неї очі. МВ. ІІ. 27. 7)на думку. Приходить на умъ. І пані моя тож мені на думку навертається. МВ. (О. 1862. III. 59).
Однобарвний, -а, -е. Одноцвѣтный. Желех.
Помокти, -немо, -нете, гл. Измокнуть (о многихъ).
Попідковузати, -вую, -єш, гл. Подковать (во множествѣ).
Поспати, сплю, спиш, гл. Поспать. Грин. III. 262. Як би поспав до обід, так приснився б ведмідь. Посл.
Сивиця, -ці, ж. Раст. Nardus stricta. Вх. Лем. 464.
Хавтурувати, -рую, -єш, гл. 1) Врать взятки. 2) Собирать поборы натурой (о духовенствѣ).
Халява, -ви, ж. 1) Голенище. Вас. 161. Видно пана по халявах. Ном. 2) Развратная женщина. КС. 1882. X. 29. Пійди лиш ти к чортам плюгава, невірна, пакосна халява. Котл. Ен. II. 21. 8) з губи халяву робити. Врать, обѣщать и не сдержать слова. Не годиться халяву з губи робити. Ном. № 6867. роспустив мо́рду як халяву. Слишкомъ много говоритъ. К. ЧР. 876. 4) Халявки смалити, присмалювати, пекти. Ухаживать за кѣмъ. Та й ти там халявки попік? Ном. № 8974. Ум. халявка. Ув. халявище.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШПУРНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.