Вищати 2, -щу́, -щи́ш, гл. Визжать. Вона аж вищить.
Гилити, -лю, -лиш, гл.
1) Подбивать мячъ гилкою.
2) Бить палкою свинку (деревянный шаръ) въ игрѣ въ гилу.
3) Бить, колотить. Він усіх гилить, нікому не змиряє.
4) Много набирать, накладывать и т. д.
Дззз! меж., выражающее жужжаніе.
Косибав, -ва, м. = косарь 2.
Кудлатий, -а, -е. Косматый, мохнатый. Собака кудлатий — йому тепло, пан багатий — йому добро. Вус кудлатий. Вхопив за бороду кудлату. Дикий хміль колишеться кудлатими жмутками. К. Орися.
Облещувати, -щую, -єш, сов. в. облести́ти, -щу, -стиш, гл. Льстить, прельщать, прельстить.
Охайність, -ности, ж. Опрятность, чистоплотность. Людям чини шайность, а коло себе май охайность. мати охайність. Быть опрятнымъ.
Пробатуритися, -рюся, -ришся, гл. = прочуматися.
Тікання, -ня, с. Бѣгство, убѣганіе.
Цупкий, -а, -е. 1) Крѣпкій, тугой. Скинь цупкиї пута. Цупкий мороз.
2) О матеріи, бумагѣ, кожѣ и пр.: жесткій, твердый, стоящій, какъ лубъ, прочный. Цупке сукно. Цупка шкура. Цупка матерія, мабуть довго носитиму. Диняче насіння цупке.
