Вінчанка, -ки, ж. = вінчання.
Загеркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. Закричать (о гусяхъ).
Зочити, -чу, -чиш, гл. Увидѣть. На що ж і очі в лобі, коли не зочити кого треба.
Качальня, -ні, ж. Катокъ для бѣлья.
Охрестити, -ся. Cм. охрещати, -ся.
Стріп, -пу, м. 1) Куча (дерева, напр). 2)? Я з стодоли та у стріп, накрив мене житній сніп.
Уживати, -ва́ю, -єш, сов. в. ужити, -уживу, -веш, гл.
1) Употреблять, употребить, потреблять; пользоваться. Вживають вони щуку-рибаху, ще й соломаху з водою. Се зілля кожде вживає. Не барзо дорогії напитки вживає. Хліба-соли не вживали. вживати світа. Пользоваться жизнью. Вживай світа, поки служать літа.
2) Пожить. Которая душа найлучче вживає? Чи молода дівчинонька, чи бідная удівонька, чи мужня жена?
Хлюпостатися, -щуся, -щешся, гл. Плескаться въ водѣ. Тече вода із-за гаю та попід горою: хлюпощуться качаточка поміж осокою. На річеньці та на дощечці, там дівчина хлюпощеться, умивається.
Цілник, -ка, м.
1) Земля, не тронутая вглубь (напр. копаньемъ), а только сверху (напр. вспашкой).
2) цілником поїхати. Поѣхать полемъ, а не дорогой.
Шкопердати, -да́ю, -єш, гл. = шкопиртати.
