Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шпувати

Шпувати, -шпую, -єш, гл. 1) Дуть съ силой, бурно. Зімою у нас добре буря шпує. Волч. у. 2) Волноваться, бушевать. В Італію ми не доїдем, бо море дуже щось шпує. Котл. Ен. II. 7. 3) Брызгать, вспрыскивать. Од пристріту знахарка бере шклянку чи кухлик води, кида туди жарину, витира хорого сіллю, шпує тією водою і дає й хлиснуть її. Ном. № 13927. 4) Искать (объ охотничьей собакѣ). От уже почала шпувати: може зжене перепелицю або що. Брацл. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 511.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПУВАТИ"
Дятли́на, -ни, ж. = дятловина.
Засмія́тися, -мію́ся, -є́шся, гл. Засмѣяться. Як погляне, засміється, душа замірає. Чуб. V. 25.
Козонька, -ки, ж. = кізонька.
Митрополи́т, -та, м. Митрополитъ. Може буде їхать котрий архиєрей або митрополит? Левиц. І.
Обгородити Cм. обгороджувати.
Поприндитися, -джуся, -дишся, гл. Разсердиться, раскапризничаться (о многихъ). Дівчата поприндилися на хлопців та й не пішли у танець.
Прочувати, -ва́ю, -єш, сов. в. прочути, -чую, -єш, гл. 1) Узнавать, узнать по слухамъ, услышать, провѣдать. Скажи мені, що по світу йдучи, прочував. О. 1861. XI. 44. Прочули про його недолю приятелі його. К. Іов. 6. Він про тебе вже прочув, що ти вернувся. Г. Барв. 178. 2) Чувствовать, почувствовать, предчувствовать. Прочуває непевну правду доразу. МВ. (О. 1862. І. 96). Затріпоталось серденько, лихо прочувало. Млак. 101. Вже я довіжуюся, прочуваю, добродію мій! Якесь хороше та веселе діло маємо. МВ. (О. 1862. І. 94).
Рафка, -ки, ж. Круглая, выточенная изъ дерева посуда для масла, сыру. Вх. Зн. 58.
Тягуля, -лі, ж. Родъ рыболовной сѣти. Браун. 13.
Ураз I нар. 1) Вдругъ, сразу. Як загув, так на цім світі ураз і став. Мнж. 41. 2) Вмѣстѣ, за одно, на ряду. Ой встав, зажурився, що з малою оженився. «Не журися, дурний гою: виросту враз з тобою». Грин. ІІІ. 657. Вітаймо дитятко, ураз його матку. Чуб. ІІІ. 341.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШПУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.