Віршний, -а, -е. Стихотворный. = віршовий.
Ґе́дзатися, -заюся, -єшся, гл. 1) О четверон. животныхъ: бѣгать, мечась изъ стороны въ сторону, подъ вліяніемъ боли отъ укушеній овода. 2) О людяхъ: метаться, бросаться изъ стороны въ сторону. Бідолашний не знаходив собі місця: ґедзався, буцім підпалювали його вогнем. Кричала, ґедзалась, качалась. 3) О людяхъ: капризничать, привередничать.
Зложити, -жу́, -жиш, гл. = скласти. Зов'ю я віночка й а в штирі грядочки, зложу на головку. Аж його гречка стоїть у стіжку зложена. руки зложити. Умереть. Ручки зложу, очки сплющу та ще слово скажу. неславу зложити на кого. Обезславить. На мене неславу зложили. кожух зложити. Сшить шубу. Нічим гаразд заплатить кравцям, щоб там свитину або кожух зложили.
Наду́шувати, -шую, -єш, сов. в. надуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Надавливать, надавить. Нащо ж тобі, моя мила, так тяжко робити, на пальчиках піхурчики надушити?
Оборотянипя, -ці, ж. Пшено оборонене, но еще не віяне и не глажене.
Підкормити, -ся. Cм. підкормлювати, -ся.
Половинка, полови́ночка, -ки, ж. Ум. отъ половина.
Сколотити, -чу́, -тиш, гл.
1) Возмутить. Налетіли гуси з броду, сплотили мені воду.
2) Взболтать.
8) Сбить (масло и пр.).
4) Встревожить, смутить. Побіг Сава попереду, а сколотив всю череду.
Тертак, -ка́, м. и пр. = тартак и пр.
Усилити, -ся. Cм. усиляти, -ся.
