Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шпинь 1

Шпинь 1, -ня, м. 1) Шипъ, нарѣзываемый на той части спицы, которая должна входить въ ступицу. Сумск. у. 2) Часть веретена. Cм. веретено. 3) Часть моталки. Шпинь з витушки встроми на вулиці. Драг. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 510.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПИНЬ 1"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПИНЬ 1"
Зваля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = звалити.
Ирга, -ги, ж. Раст. Cotoneaster vulgaris Linde. ЗЮЗО. І. 120.
Косиня II, -ня́ти, ж. Ум. отъ коса. Роздивлялась ни свої бровинята, лизала пальці і приглажувала ними свої косинята. Левиц. І. 199.
Лоша́, -шати, с. Жеребенокъ, Гойда, гойда, гойдаша! і кобила, і лоша; ми кобилу продамо, а лоша й так віддамо. (Припѣвъ при подбрасываніи дѣтей). Ном. № 9256. Ум. лошатко, лошаточко.
Навсто́ячки нар. Стоя, въ стоячемъ положеніи. Мнж. 154.
Первозданний, -а, -е. Только что созданный. Ніби із за диму пливе місяць круглолиций, — і мир первозданний одпочив на лоні ночі. Шевч.
Снувалка, -ки, ж. Сновальница, но иного устройства, нежели снувавка; по устройству она похожа на самотоку (Cм.). Части: веретено (стержень), два перехрестя, четыре стовпці (= качкам самотоки), листви чиноватні (двѣ). МУЕ. III. 15.  
Тупо нар. Тупо.
Угноїти Cм. угноювати.
Фацерність, -ности, ж. Вороватость. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШПИНЬ 1.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.