Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шрубка

Шрубка, -ки, ж. Гайка къ винту. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 512.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШРУБКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШРУБКА"
Автобиоґра́фия, -фиї, ж. Автобіографія. Не пишу я своєї автобиоґрафиї, а ні своїх мемуарів. К. Х. ІІ. 41.
Блешня, -ні, ж. Родъ удочки для крупной рыбы; крючекъ у этой удочки прикрѣпленъ къ небольшой металлической рыбкѣ. Вас. 186.
Дяконе́нчиха, -хи, ж. Жена сына діакона.
Забри́ндзати, -дзаю, -єш, гл. = забрьохати. Іч, як забриндзала спідницю. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Лійці, -ців, м. мн. Возжи. Правоб. Левч. 13.
Пересихати, -ха́ю, -єш, сов. в. пересохнути, -хну, -неш, гл. Пересыхать, пересохнуть. Гортань замовкла, пересохла. К. Псал. 155.
Покладний, -а, -е. Запасной. Докладний гріш. Подольск. г. Покладні гроші. Шух. І. 51.
Пороздушувати, -шую, -єш, гл. Раздавить (во множествѣ).
Розщіпати, -па́ю, -єш, сов. в. розщіпнути, -ну, -неш, гл. Разстегивать, разстегнуть. Розщепни ґудзики.
Урядників, -кова, -ве Принадлежащій чиновнику. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШРУБКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.