Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шпарко

Шпарко нар. Прытко, скоро, быстро. Нуте, хлопці, швидко, шпарко. Г.-Арт. (О. 1861, III. 102). Вітер шпарко полетів. Греб. 376. Безкостий Марко перепливе море шпарко. Ном. стр. 293, № 100.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 509.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПАРКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПАРКО"
Бирька. Cм. бирка.
Зв'ягель, (гля?), м. Раст. Vicia silvatica. Лв. 102.
Кобень, -ня, ж. Капюшонъ у бурки. Надів даху... ззаду кобень так і грає. ЗЮОР. І. 175.
Купля, -лі, ж. 1) Купля, покупка. Ні дар, ні купля. Ном. Купля руки пече, а продаж гріє. Ном. № 10493. Сей Іваненко напропале закохався у ярмарках, у куплі та в продажі. МВ. ІІ. 136. 2) Покупка, купленный предметъ. Ідіть подивіться на мою куплю. Волч. у.
Неборак, -ка, неборака, -ки, м. Бѣдняга. Ти, козаче-небораче, тяжко зажурився. Н. п.
Обважуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. обважитися, -жуся, -жишся, гл. Набирать, набрать много тяжести на возъ. Як їхали звідтіль та обважились, а вісь уломилась. Канев. у.
Охайливість, -вости, ж. = охайність.
Прозирало, -ла, с. = дзеркало. Вх. Лем. 457. Вх. Уг. 264.
Річняк, -ка, м. О скотѣ: годовалый, однолѣтокъ. Вх. Пч. II. 7.
Ружний, -а, -е. Относящійся къ ругѣ идущій на содержаніе духовенства. Ружна земля.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШПАРКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.