Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шполик

Шполик, -ка, м. Ковшъ деревянный для отливанія воды изъ лодки (на Днѣпрѣ). Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 511.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПОЛИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПОЛИК"
Доглу́патися, -паюся, -єшся, гл. Съ трудомъ сообразить, понять что либо.
Зерновий, -а, -е. Зернистый, зерновой. зерновий вивід. Родъ вышивки. Г. Барв. 216.
Опліт, оплоту, м. Изгородь, плетень, огорожа. І оплотом його (виноградник) огородив. Аби маржина не ростягала сіна із стога, огороджують ею оплотом з вориня. Шух. І. 170, 171. Шух. І. 76, 189. Пішла в опліт сіна (взяти). Гол. I. 199.
Писака, -ки, м. Писецъ. Ум. писа́чка.
Підмантачувати, -чую, -єш, сов. в. підмантачити, -чу, -чиш, гл. Слегка точить, поточить косу. Херс. у.
Побит, -ту, м. 1) Бытъ. Чорноморський побит. 2) Образъ, способъ. Яким би побитом спастися? Котл. Ен. VI. 83. А може між вами є такий, щоб яким небудь побитом одшукав цього хазяїна. Рудч. Ск. II. 148. з якого побиту. Съ какой стати? З якого ж побиту мені вас обманювати? Котл. Н. П. 372.
Поділющий, -а, -е. = подільчивий. Вона у вас гарна: трудяща і поділюща. Г. Барв. 132.
Різничка, -ки, ж. Жена мясника.
Тулуб, -ба, м. Туловище. Борз. у. Текли річки все кровавиї, мостили мости все тулубами, козацькими все головами. Лукаш. 69. (У відьом) тільки душа вилітає, а тулуб їх зостається. Г. Барв. 55. Ум. тулубе́ць.
Хворий, -а, -е. Больной. Не вставай: ти хвора. Шевч. 192. Хворий лежить, та без пом'яти хліб їсть. Ном. № 8136.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШПОЛИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.