Брязнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ брязкати. 1) Зазвенѣть, звякнуть. Брязнули ключі од комори йдучи. Здорова була, дівчинонько! — як на струні брязнуло обік мене. Брязнув гаманом на стіл. Ось і у всі дзвони брязнули. 2) Упасть, ударяясь о земь. Горщик як брязне об піл. Мати зробилась як крейда біла, так і брязнула об землю. . На яку коняку не покладе руку, вона з усіх чотирьох і брязне. 3) Ударить. Брязнула невістку по зубах.
Вигодованка, -ки, ж. Воспитанница, питомица.
Визолитися, -люся, -лишся, гл. Выбучиться. Нате й мої штани, — нехай визоляться.
Загати́вода, -ди, м. Сказочное существо, могущее удерживать, запруживать воду.
Закушпе́лити, -лю, -лиш, гл. Запылить, подняться пыли, мятели. Закрутило, закушпелило шляхом.
Кацубнути, -ну, -неш, гл. Замерзать, застывать.
Каштановий, -а, -е. Каштановый.
Обчеський, -а́, -е́ Общественный, мірской.
Охух, -ха, м. = оглух.
Ростікатися, -каюся, -єшся, сов. в. ростекти́ся, -чу́ся, -че́шся, гл.
1) Расплываться, расплыться. Переносно: исчезать, исчезнуть. Хазяйствечко було, і те ростеклося. Ростеклось добро усе, як слина по воді.
2) Расходиться, разойтись. Відійшли і ростеклись по хатах. Ростеклося товариство, хто куди. Біжать згонити овець, що ростеклися по всій царині. Ростеклися, як руді миші.