Брикучий, -а, -е. = брикливий 1) Кобила.... брикуча. 2) Се біс, а не дівка! бач, яка брикуча.
Відучати, -чаю, (-чую), -єш, сов. в. відучити, -чу, -чиш, гл. Отучать, отучить.
За́молоду нар. Въ молодости. Вони замолоду услужали людім, а тепер, звісно, постаріли, немочні тепер стали. Чи ти хочеш замолоду м'ясо їсти, чи на старість кістки гризти? Не дав їм Бог замолоду діток.
Лю́дно́ нар. 1) По-людски, какъ слѣдуетъ человѣку. 2) На людяхъ, публично. Благословіть нас, тату, людно, та й весілля відгуляймо. 3) Многолюдно. Стало трохи людніше. Приїду додому, — весело буде, людно. 4) Съ людьми, съ войскомъ. Поприставали (пани до Жовковського) людно й оружно.
Миши́на, -ни, ж. 1) Тонкій сафьянъ. г.: сафьянъ изъ испанскихъ овецъ. 2) Сафьянные зеленые сапоги. 3) мн. Кожаные штаны изъ овчины молодой овцы.
Переводити II, -джу́, -диш, гл. Привести всѣхъ, каждаго по очереди. Водили вже їх там, водили, — переводили зо всеї окружности: не доберуть.
Полохати, -хаю, -єш, гл. Пугать. Се тая Солоха, що кури полоха. Побачила, що так полоха Еол синка, що аж захляв.
Примеркання, -ня, с. Сумерки. Це було так на примерканні, — сонце сіло.
Розбовкатися, -каюся, -єшся, гл. Раззвониться.
Трухлий, -а, -е. Трухлый, гнилой (о деревѣ и пр.). Трухле дерево.
