Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шпурляння

Шпурляння, -ня, с. Бросаніе, швыряніе. А нащо каміння шпурляв? От тобі за шпурляння й маєш. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 511.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПУРЛЯННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПУРЛЯННЯ"
Анци́болотський, -а, -е. Чертовскій. А щоб ви показилися анциболотські [жаби]! Грин. II. 333.
Білкатий, -а, -е. Имѣющій большіе бѣлки въ глазахъ. Шейк.
Допи́тливо нар. Пытливо.
Дристу́н, -на́, м. 1) Страдающій поносомъ. 2) Раст. Polygonum lapalifolium. Шух. I. 22. Ум. дристуне́ць, дристу́нчик.
Окружки нар. = округи.
Позбирати, -ра́ю, -єш, гл. = позбірати.  
Поранка, -ки, ж. = поранина.
Поторохтіти, -хчу, -тиш, гл. Погремѣть, постучать.
Торбей, -бея, м. Нищій. Шух. І. 49.
Щепільник, -ка, м. = щепій. Він росказував се прилюдно. Там був тоді й щепільник, той, що віспу щепить. Екатер. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШПУРЛЯННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.