Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шпеник

Шпеник, -ка, м. 1) Шпенекъ, конецъ стрѣлы или какого-нибудь стержня; иногда самъ стержень. Вас. 167, 179. Він шпеник в рані розглядав. Котл. Ен. VI. 73. 2) Ножка у листа, плода. Вх. Лем. 486.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 509.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПЕНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПЕНИК"
Гарнасся, -ся, с. Смятая, скомканная солома, трава, вообще — скомканныя, смятыя веши. Саме гарнася, — доброї трави нема. Вх. Лем. 402.
Добросе́рдий, -а, -е. Благодушный, добросердечный. І ви ще, одолівши нас, як добрі нас милуєте. О, ви добросерді. Сніп. 87.
Кийкуватий, -а, -е. = кияхуватий. Просо кийкувате. О. 1861. IX. 192.
Кривесенький, -а, -е., Ум. отъ кривий.
Міду́шиця, -ці, ж. Раст. Salvio glutinosa. Шух. І. 22.
Побірчий, -чого, м. Сборщикъ податей.
Порошниця, -ці, ж. Пороховница. Шух. І. 230, 231.
Ручухна, -ни, ж. Рука, ручка. Твоя ручухна подала. Чуб. V. 1158.
Сивіти, -вію, -єш, гл. Сѣдѣть. У школі мучилось, росло, у школі й сивіть почало. Шевч.
Шулий, -а, -е. О волѣ: съ рогами внизъ. Рудч. Чп. 255.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШПЕНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.