Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шпеник

Шпеник, -ка, м. 1) Шпенекъ, конецъ стрѣлы или какого-нибудь стержня; иногда самъ стержень. Вас. 167, 179. Він шпеник в рані розглядав. Котл. Ен. VI. 73. 2) Ножка у листа, плода. Вх. Лем. 486.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 509.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПЕНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПЕНИК"
Виглянути, -ся. Cм. виглядати, -ся.
Єхи́дство, -ва, с. Ехидство. Мкр. Н. 37. К. Бай. 89.
За́смажка, -ки, ж. Жиръ, пережаренный съ мукой для заправки кушанья.
Кватирний, -а, -е. Квартирный.
Мо́ташка, -ки, ж. Мотокъ (нитокъ). Харьк. г.
Напетлюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Намолоть пеклеванной муки. Він намеле й напетлює, він обійме й поцілує. Чуб. V. 529.
Пияк, -ка́, м. Пьяница-мужчина. Вх. Лем. 449.
Принаймні нар. По крайней мѣрѣ. Принаймні вкупі сумували, згадавши той веселий рай. Шевч. 562.
Прорізати Cм. прорізувати.
Субіткове, -вого, с. = субітка 2. субіткового дати. Высѣчь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШПЕНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.