Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шпета

Шпета, -ти, ж. Въ выраженіи: до шпети, не до шпети. Кстати, некстати. Що небудь таке зробить не до шпети, то зараз йому і прізвище приложать. Стор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 509.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПЕТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПЕТА"
Бузов'Я, -яти, с. = бузув'я. Ум. бузов'ятко.
Відмахувати, -хую, -єш, сов. в. відмахнути, -ну, -неш, гл. Отмахивать, отмахнуть.
Запеча́литися, -люся, -лишся, гл. Опечалиться. Вийду я за гай, гляну на свій край, та й зажурюся, запечалюся. Лавр. 8.
Змудрувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Измыслить. Та ба! не всякий так змудрує, як сам Вергилій намалює. Котл. Ен. VI. 49. 2) Перехитрить. Бабу і чорт не змудрує. Ном. № 9074.
Моко́тя, -ті, ж. = мокоти́ря. Стрига-мокотя. Чуб. III. 107. Гиря-мокотя сидить моркотя. Ном. № 9281.
Молоду́ха, -хи, ж. = молода. Ой дайте нам стільця, дайте нам ще й гребінця, дайте ще й кожуха, щоб сіла молодуха. Грин. III. 508.
Підлатка, -ки, ж. Накладка на полозьяхъ въ саняхъ. Желех.
Потягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. потягтися, гнуся, гнешся, гл. Потягиваться, потянуться. Не годиться на людину потягатися, бо вмре. Грин. II. 25.
Прецінь нар. Между тѣмъ, однако.
Толба, -би, ж. Кожух до то́лби. Тулупъ съ едва замѣтнымъ перехватомъ, въ талію, но безъ складокъ. КС. 1893. V. 279.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШПЕТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.