Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шпалір

Шпалір, -ру, м. Обои. Cм. шпалера. Шпаліром стіни обліпив. Мкр. Г. 48.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 509.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПАЛІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПАЛІР"
Ангеля́нка, -ки, ж. Англичанка.
Бовгарка, -ки, ж. Загонь для скота, то же, что и загорода. Шух. І. 186.
Бодванка, -ки, ж. Продолговатый шаплик (Cм.). Вх. Уг. 228.
Вороний, -а, -е. 1) Вороной. Стояв кінь вороний у наряді. Мет. 98. 2) Чорный. Посередині колодязь, а там вода аж ворона. ЗОЮР. II. 50. Ум. вороненький.
Героївський, -а, -е. Геройскій. В серці почуття героївські голубить. К. Дз. 235.
Першість, -шости, ж. Первенство.
Понаближати, -жа́ю, -єш, гл. Приблизить (во множествѣ).
Привичити Cм. привичати.
Рушно Cм. ручно.
Улучен, улучний, -а, -е. Мѣткій. Бог хоч не скорен, так улучен. Ном. № 47.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШПАЛІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.