Бунчужний, -ного, м. Носитель гетманскаго бунчука. Бунчужний військовий.
Гаркота, -ти, ж. Картавость.
Зати́лок, -лку, м. Задняя стѣна въ домѣ.
Леда́що, -ща, с. 1) Лѣнтяй. Ой роблю я, роблю, — робота ні за що: люде кажуть і говорять: сирота ледащо. Ледащо неробоче. 2) Негодникъ, негодница, безпутный, безпутная. Добрий доброго слова боїться, а ледащо й побою не бюїться. Люде серця не спитають, а скажуть: ледащо. Пуститися в ледащо. Сдѣлаться негодникомъ. Чи се і ти пустивсь в ледащо, що хочеш нас, звести ні на що? 3) О предметахъ: плохой, негодный, дрянной. Зіма! кожуха нема, чоботи ледащо і їсти нема що.
Наба́ки́рь нар. Набекрень. Браво сидів, закинувши набакир смушеву шапку. Взяв набакирь писарь шапку.
Пересістися, ся́дуся, -дешся, гл. О морозѣ: ослабѣть, уменьшиться. Ну, та й мороз же позавчора був, аж у ніс кололо. А вчора, так ополудні, пересівся, і тепер бач як тепло. Пересядься, морозе!
Прочувати, -ва́ю, -єш, сов. в. прочути, -чую, -єш, гл. 1) Узнавать, узнать по слухамъ, услышать, провѣдать. Скажи мені, що по світу йдучи, прочував. Прочули про його недолю приятелі його. Він про тебе вже прочув, що ти вернувся. 2) Чувствовать, почувствовать, предчувствовать. Прочуває непевну правду доразу. Затріпоталось серденько, лихо прочувало. Вже я довіжуюся, прочуваю, добродію мій! Якесь хороше та веселе діло маємо.
Рапавка, -ки, ж. = ропуха.
Хитатися, -таюся, -єшся, гл. Шататься, касаться, колебаться. Тільки одним одно хиталось зелене дерево в степу. Синє море хитається, білий заєць купається.
Цибок, цибук, -бка, м. Стебель лука (стрѣлка). Як пересхне цибуля зімою та посадити, то у цибки піде.
