Бочка, -ки, ж.
1) Бочка. Горілочки бочка.
2) Родъ дѣтской игры. Ум. бочечка.
Випрасувати, -сую, -єш, гл. Выгладить.
Вутеня, -няти, с. = утеня. Нехай мої вутенята в городі у тебе.
Джер, -ру, м. Пойло.
Допащикува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Договориться до чего-либо, говоря вздоръ. Допащикувалася, поки батько з хати вигнали.
Змовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. змо́вити, -влю, -виш, гл.
1) Говорить, проговорить, промолвить. І риба річ премудру твою змовить. Змов мені одно словечко.
2) Сговаривать, сговорить. Мене змовили за багатого одинця. Як змовляють, то сто коней дають, а як змовлять, то чортма і одного. В суботоньку змовляли, в неділеньку звінчали.
3) Заговаривать, заговорить (о знахаряхъ). Баба пристріт змовляє.
Перечути, -чую, -єш, гл. Прослышать, услышать. Перечули вони, шо у якогось царя покрав дзмій чотирьох дочок. Перечула через люде, що мій батько в гости буде. А я тебе, мій синочку, ні відкіль не перечую і не побачу.
Поводити 1, -джу, -диш, гл.
1) Водить. На рученьках носить сина, очиці поводить. Рукою поводить по лобові. Поводить станом та головою.
2) Править, управлять лошадьми. Сам пан кіньми поводить.
3) Обращаться. Вони вийдуть було з хати, ще й дверми луснуть, оттак вони було нами поводять.
Понапоганювати, -нюю, -єш, гл. Нагадить (во многихъ мѣстахъ).
Хурдига, -ги и хурди́ґа, -ґи, ж. Тюрьма. О, погано в бісовій хурдизі сидіти. Гамалія по Скутарі по пеклу гуляє, сам хурдигу розбиває, кайдани ламає. Защо це нас, братця, позапірали в цю тісну хурдигу?
