Арши́нний, -а, -е. Аршинный, длиною въ 1 аршинъ.
Градобо́їця, -ці, ж. Побитый градомъ хлѣбъ.
Дзеле́нькати, -каю, -єш, гл. Звенѣть. Як грюкне грім, то аж вікна дзеленькають.
Опука, -ки, ж. 1) Мячъ. кинутись, упасти опукою. Стремительно броситься, упасть. Онилка кинулась до мене опукою. Опукою з гори — аж вітром зашуміло — орел ушкварив на ягня. Впала опукою. 2) Выпуклая, выдающаяся часть, напр. у. бочки. 3) Взносъ въ цехъ съ сына цехового, вступившаго въ бракъ.
Полискувати, -ся, -кую, -ся, -єш, -ся, гл. Блестѣть, лосниться, сверкать. Вже сивиною коси полискувались. Полискується бриль солом'яний, наче золотий.
Понабрякати, -каємо, -єте, гл. Набухнуть (о многихъ). Бруньки в саду на дереві понабрякали.
Росхавити, -влю, -виш, гл. Разставить. Руки росхавила, рота роззявила.
Хибань нар. = хиба. Бо я го не маю, хибань буду мати. А ні я тя зчарувала, а ні моя ненька, хибань тебе зчарувала сусіда близенька.
Цебрувати, -рую, -єш, гл. Ставить срубъ. Чи я в полі не криниця була, чи я в полі не холодна була? Взяли мене цебрувати, взяли воду виливати.
Чужоземщина, -ни, ж.
1) Чужія, иностранныя земли. Поїхав у чужоземщину.
2) Иностранецъ, все иностранное. Мова московського панства, помазаного чужоземщиною.
