Волинка, -ки, ж. Жительница Волыни. Ум. волиночка. Татари ідуть, волиночку везуть.
Готі́в, гото́в, -ва, -во. и гото́вий, -а, -е. 1) Готовый, приготовленный. До готового хліба знайдеться губа. У Бога все готово. 2) Гото́ві гро́ші. Наличныя деньги. Купив за готові гроші., Ум. Готове́нький.
Зашпили́ти, -лю́, -ли́ш, гл. 1) Приколоть булавкой. 2) Засадить, пригвоздить. Зашпилили мене на три роки у винницю.
Ніжно нар. Нѣжно. Ум. ніжненько.
Повкидати, -да́ю, -єш, гл. Бросить во что нибудь (во множествѣ). Лушпиння з яєць повкидала в піч. Ти Боже, в рів глибокий, повкидаєш на, погибель. Повів їх (жидів) дурінь до річки, повкидав по одинцю.
Прибочок, -чка, м. Чуланъ, пристройка возлѣ дома.
Промовляти, -ляю, -єш, сов. в. промовити, -влю, -виш, гл. Говорить, проговорить, сказать. Ой дівчинонька стиха промовляє, мене молодого як по серденьку крає. Струна струні промовляє: нема краю тихому Дунаю. Стиха словами промовляє. Дрібні сльози роню, слова не промовлю. Ой вийди, вийди, як виходила, промов словечко, як говорила.
Розшушукати, -каю, -єш, гл. = розшулічити. Розшушукав тоді, шо воно й справді вигадки.
Судук, -ка, м. = судак.
Хворостина, -ни, ж. Хворостина. Не мила та хворостина, що по очах била. Ум. хворостинка.
