Догові́рний, -а, -е. Заключающійся въ договорѣ, причитающійся по договору.
Затопля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. затопи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Затоплять, затопить, потопить, утопить. Затоплю долю дрібними сльозами. Хвиля човен затопила. Чи його вода затопила? 2) Погружать, погрузить, вонзать, вонзить. Затопив йому ніж у серце. 3) — о́чі, по́гляд. Вперять, вперить, устремлять, устремить глаза, взоръ. В далеку даль затоплює зірниці. Ти затопиш очі в очі. 4) Бить, ударить. Підскочив до його та як затопить у вухо. Січовик справді хотів було затопить по гамалику. 5) Затоплять затопить (въ печи). Затопила сирими дровами. Затопила свою хату пізно. 6) Закабаливать, закабалить. Затопила свою голову. Ти мене, моя мати, за бурлаку затопила. Молодим не женила, в вічну службу затопила.
На́долонка, -ки, ж. Нашивка изъ кожи или сукна на всю ладонь, чтобы не терлись рукавицы.
Перед пред.
1) Передъ, предъ. Перед Богом присягаюсь, що инших не знаю.
2) Передъ, до, ранѣе. Будеш ти хміль уживати, будеш ти перед мене старого по долині Черкені козацьку голову покладати.
3) Къ. Перед Филоненка язика примчав. Швиденько зібралась Пекла, узяла паляничку, звичайно як перед голову йти. Якось перед якуюсь гору прийшли. Бог покликав перед себе чорта.
4) перед ча́сом. Преждевременно.
Попереді нар. = попереду.
Попосміятися, -юся, -єшся, гл. Насмѣяться вдоволь, посмѣяться много. Попосміялись же за те з Цьомаха довго. Тії листи що-дня вичитує, — і попоплаче над ними, і попосміється.
Присвітити Cм. присвічувати.
Сухостій, -сто́ю, м. Усохшее на корню дерево.
Угріватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. угрітися, -ріюся, -єшся, гл.
1) Согрѣваться, согрѣться, разгорячаться, разгорячиться. Угрівся я на печі.
2) Только сов. в. удариться. Долоні палали, що вгрівся ними з розмахом.
Ущикнути, -ну, -неш, гл. Ущемить, прищемить. Дверьми вщипнув.
