В'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Вязать, связывать. Як кажуть, то й батька в'яжуть. Буду жати і в'язати, доленьки шукати. 2) Привязывать. Приїхав до долина, в'яже коня до ялини. Хто путає (коня), той ногами плутає, а хто в'яже, той певно спать ляже. 3) Присоединять къ чему, связывать съ чѣмъ. Не знайшли нічого такого, щоб її до того діла в'язати. 4) — руку. Жениться, выходить замужъ.
Гордівни́ця, -ці, ж. Гордая женщина.
Лазуряка, -ки, м. Лѣсной разбойникъ? Були ще лазуряки, грабили, убивали, оббірали гроші і ховали їх у лісі, на степу... сами тож де небудь пропадали в розбоях, а гроші оставались.
Ма́товий, -а, -е. Матовый. Глянуло з дзеркала неначе її широке матове, трохи смугляве лице.
Підслухи, -хів, м. мн. Подслушиваніе. Двох турчинів на підслухи посилає. стоя́ти на підслухах. Подслушивать.
Покойовий, -а, -е. Комнатный.
Ромен, -ну, м. = роман 1. Ромен-зілля, ромен-зілля по дорозі розстилається.
Росхід, -хо́ду, м. Расходъ. Більший росхід, ніж прихід.
Росяно нар. Росно, мокро отъ росы.
Ташувати, -шую, -єш, гл. Приводить въ порядокъ, раскладывать.
