Вистягатися, -гаюся, -єшся, сов. в. вистягтися, -гнуся, -нешся, гл. Протягиваться, протянуться, растянуться. Гляньте на кота — як серед хати вистягся.
Жидівча́, -ча́ти, с. = жиденя. Жидівчата висипали купою, инші зовсім голі.
Жмі́нечка и жмі́нька, -ки, ж. Ум. отъ жменя.
Звитя́жний, -а, -е. Побѣдный.
Навсто́ячки нар. Стоя, въ стоячемъ положеніи.
Опіратися, -ра́юся, -єшся сов. въ опертися, опру́ся, -решся,, гл.
1) = і. обпіратися, обіпертися. Ой перестань, чумаченьку, на пужально й опіратися.
2) Сопротивляться, оказывать, оказать сопротивленіе. Вже біді не опруся.
Отеребини, -ин, ж. Негодные остатки.
Пристрибом нар. Въ припрыжку.
Прощатися, -щаюся, -єшся, сов. в. проститися, -щуся, -стишся, гл. 1) Прощаться, проститься, быть прощеннымъ. Не простились їм гріхи. 2) Только несов. в. Просить прощенія у всѣхъ передъ говѣньемъ, исповѣдью. Кожного року йде в Київ говіти.... то ходить по кутку, кланяється, з усіми прощається: «Простіть, Христа ради, в чому я винна». 3) Только несов. в. Прощаться. І шапки не зняв, і руки не дав, не прощався зо мною.
Шинка, -ки, ж.
1) Ветчина. мн. шинки. Родъ кушанья изъ ветчины съ чеснокомъ и перцемъ.
2) Дощечка, которую ткачъ закладываетъ между нитями основы, чтобы онѣ не путались.
