Виступець, -пця, м. 1) Родъ танца. Мотря співає виступця. Отсюда какъ нарѣчіе: виступцем. Плавно выступая. Виступцем тихо йду. 2) Множ. ви́ступці. Туфли. Шовкова плахта, виступці золотом вигаптовані. піти на виступці. Уйти. Пішов на виступці, скільки здря. прошу на виступці. Прошу уйти, выйти.
Дунду́к, -ка́, м. 1) Индѣйскій пѣтухъ. 2) Насмѣшл.: старый хрычъ. Но сей плачу того байдуже, на прозьби уважав не дуже: злий з сина був старий дундук.
Заві́жкати, -каю, -єш, гл. Завозжать. Завіжкав коні.
Закі́пчитися, -чуся, -тишся, гл. Окончить работать.
Коминок, -нка, м.
1) Ум. отъ ко́мин 1 и 2.
2) Цилиндръ въ ружьѣ, куда накладывается пистонъ.
Нузда, -ди, ж. Узда. Ум. нузде́чка. Пан і посадить його верхи на свої коліна... а воно тільки: «но, косю, но!..» та за панові вуси й візьметься, наче за нуздечку.
Поволоситися, -шуся, -сишся, гл. — з ким. Потаскать другъ друга за волосы. Поволосився з Іваном.
Ранком нар. Утромъ. Я тоє терно ранком посічу, я до матюнки орлом полечу.
Сварник, -ка, м. Раст. Lycopodium clavatum.
Штовх! меж. Толкъ! Та зараз дядька штовх тихенько.
