Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

табунник

Табунник, -ка, м. Табунщикъ. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАБУННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАБУННИК"
Ведмедина, -ни, ж. Медвѣжье мясо. Уман. II. 96.
Гнояний, -а, -е. Навозный, унавоженный. Лебед. Мил. М. 105.
Карафковий, -а, -е. Графинный.
Котара, -ри, ж. Юрта, шалашъ. І вибрав за царя раба свого Давида, з кошари його взяв од батьковських овечок. К. Псал. 183.
Лиця́тися, -ця́юся, -єшся, гл. Любезничать, ухаживать. І лицявся то з тією, то з другою любо. Шевч. 473.
На́звище II, нар. 1) Сверхъ, свыше. Два клубки підкання пішло назвище од основи. Конст. у. 2) Болѣе, чѣмъ нужно. Желех.
Понаряджувати, -джую, -єш, гл. = понаряджати.
Понизати, -жу, -жеш, гл. Нанизать (во множествѣ). Чи зумієш ти намисто понизати? Харьк. у.
Примуровувати, -вую, -єш, сов. в. примурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Пристроить каменную пристройку.
Чороліс, -са, м. зоол. Myoxus Glis. Шух. І. 22.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТАБУННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.