Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

табунник

Табунник, -ка, м. Табунщикъ. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАБУННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАБУННИК"
Дру́женько, -ка, м. Ум. отъ дружко.
Забурха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Забушевать (о водѣ, вѣтрѣ).
Зави́ритися, -рюся, -ришся, гл. Разсердиться, разгнѣваться. Вх. Зн. 18.
Крутенько нар. Ум. отъ круто.
Підмісити, -шу́, -сиш, гл. Подмѣсить. Глини мало підміси.
Підстіжок, -жку, м. Небольшой стогъ.
Сертук, -ка, м. Сюртукъ. Раз іде у виступцях і сертуку. ЗОЮР. І. 69.
Сукало, -ла, с. Снарядъ для наматыванія нитокъ на шпульку ткацкаго станка: состоитъ изъ кружала — деревяннаго кружка, вращающагося на желѣзномъ стержнѣ, называемомъ шпе́ник, на который надѣвается цівка (шпулька), лучок (лукъ) веревочной своей тетивой охватываетъ двойной петлей стержень, — двигая лучок, приводять во вращательное движеніе стержень. Вас. 167. То-же, что и ремісник, шпулєр.
Фацерність, -ности, ж. Вороватость. Желех.
Химерно нар. Странно, смѣшно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТАБУННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.