Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

талалайка

Талалайка, -ки, ж. 1) Болтунья. Баба-талалайка. 2) Особый родъ пѣсни. Гол. IV. 485.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 244.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАЛАЛАЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАЛАЛАЙКА"
Бердо! меж. Крикъ сельскихъ сторожей ночью, въ родѣ: слушай! Шейк.
Бублиця, -ці, ж. Родъ рыбы, Leuciscus rutilis L. Шейк.
Лі́гарь, -ря, м. 1) Каждая изъ двухъ жердей, которыя, при укладкѣ дровъ въ кубическія сажени, кладутся на землю, подъ дрова. МУЕ. III. 29. 2) Накатина, каждое изъ бревенъ наката, находящагося подъ деревяннымъ поломъ. Шух. І. 93. Cм. леґарь.
Недорослий, -а, -е. Недорослый. Нічим обуть панят недорослих. Шевч. 219.
Олці, -ців, м. мн. Вмѣсто: вовки. Употреблено въ думѣ (какъ подражаніе ц.-славянскому): Олці-сірохманці з великих степів набігали. АД. І. 132.
Поостуджувати, -джую, -єш, гл. Остудить, охладить (во множествѣ).
Постругати, -гаю, -єш и постружу, -жиш, гл. 1) Построгать нѣкоторое время. 2) Перестрогать (во множествѣ). 3)дорогу. Почистить, вычистить. Постружу дороженьку к святому Різдву, — сніжком припаде. Мил. 193.
Товаришування, -ня, с. Товарищескія отношенія.
Шпола, -ли, ж. Совокъ. Черняхов.
Щасливий, -а, -е. Счастливый. Не родись багатий, а родись щасливий. Посл. Виїхав на нивоньку в щасливу годиноньку. Чуб. III. 238.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТАЛАЛАЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.