Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

талалайка

Талалайка, -ки, ж. 1) Болтунья. Баба-талалайка. 2) Особый родъ пѣсни. Гол. IV. 485.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 244.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАЛАЛАЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАЛАЛАЙКА"
Завча́сний, -а, -е. Заблаговременный. Желех.
Звечорі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Повечерѣть.
Ме́лятий Cм. медяний.
Одненький, -а, -е., Ум. отъ один.
Пилиповний, -а, -е. = пилипівський. Пилиповне пущіння. Лохв. у.
Підкрасти, -ся. Cм. підкрадати, -ся.
Підсипати, -па́ю, -єш, сов. в. підсипати, -плю, -плеш, гл. 1) Подсыпать, подсыпать. Буде сіна підкладати, буде вівса підсипати. Чуб. V. 942. 2) Подливать, подлить. Підсипала борщу. 3) Класть, подложить яйца подъ насѣдку. Чуб. І. 62. Квочку підсипати годиться увечері. Грин. І. 16. Захотілось бабусенці та розбагатіти, підсипала куріпоньку, щоб вивела діти. Н. п.
Позасвічуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Зажечься (во множествѣ). Сами свічі позасвічувалися. Н. п.
Постільниця, -ці, ж. Постель, тюфякъ, перина. — Хто ж ті буде постілоньку слати? «Ой є в полю зелена травиця, — то ж буде моя постільниця». Гол. III. 153.
Фай! меж. Употребл. въ выраж.: фай би му! — проклятіе, пожеланіе болѣзни, смерти. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТАЛАЛАЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.