Виголювати, -люю, -єш, сов. в. виголити, -лю, -лиш, гл. Обривать, обрить, выбривать, выбрить. Виголили йому лоб.
Колиба, -би, ж. 1) Пастушій шалашъ. 2) Зимнее жилище древорубовъ-гуцуловъ; строится въ формѣ восьмиугольника, безъ оконъ и потолка, съ отверстіемъ въ верхушкѣ пирамидальной крыши для прохода дыму. Ум. коли́бочка. Добре тому то Бог дає, що на горі конарь має, а в долині колибочку, серед села фраєрочку.
Малоземе́лля, -ля, с. Малоземелье.
Му́ц, -ца, м. 1) Малорослая лошадь. 2) Мопсъ. Ум. му́цик.
Повідтуляти, -ля́ю, -єш, гл. Открыть (во множествѣ).
Повозити, -жу́, -зиш, гл.
1) Повозить. повозити попа в решеті. Утаить грѣхъ на исповѣди.
2) Свезти. Повозив уже всі снопи з поля.
Розгризтися, -зуся, -зешся, гл. Разсориться. Вона ж як та собака розгризлась з усіма родичами.
Свінути, -ну, -неш, гл. Разсвѣсть. Світ свінув, а ти ще й не вставав. як світ йому свінув — сразу ему все ясно стадо. Як гав, так гав, поки свінуло на дворі.
Сопротивний, -а, -е. = супротивний. Сопротивна хвиля затопляє.
Уписний, -а, -е. Впиской.
