Велико нар. Очень; сильно: много. На свого сина великі) сердився. Инший велико знає, а в мене пам'яти не має. Велико розумна.... велико здібна. Ум. величко.
Голий, -а, -е. 1) О человѣкѣ: обнаженный, нагой, голый. Не боїться мокрий дощу, а голий розбою. Хоч голий та в поясі. голий як бубон, як турецький святий. Совершенно голъ какъ въ прямомъ значеніи, такъ и въ значеніи 3-емъ. 2) О предметѣ: лишенный обычнаго покрова, не покрытый, не занятый ничѣмъ, обнаженный. Обідрали до голої кости. Голе дерево. Положив снопа на голому току. Положили Савку на голую лавку. А ще на козаку, бідному нетязі, шапка-бирка — зверху дірка, хутро голе, околиці Біг має. В другій руці голий меч. 3) Бѣдный, голый. Біда нашим головам за панами голими. Нема голій школі волі, а то б догодила. 4) О хлѣбѣ: безостый, безъ усиковъ. Ячмінь з остюками і голий. 5) Гола голка. Игла безъ нитки. 6) голий борщ, гола юшка. Одинъ борщъ одинъ супъ и больше ничего. Баба побігла і взяла коробочку ячменю на відробіток, щоб не гола юшка була. 7) гола піч. Печь, изъ которой выгребены горящіе угли, чтобы сажать хдѣбъ. 8) Родъ игры съ бросаніемъ палокъ. Ум. голенький, голесенький.
Грімі́й, -мія, м. Гремящій (о Зевесѣ). Як буря налетів на їх і громом не так би Зевс грімій, як він, торохнув.
Зателе́нькати, -каю, -єш, гл. = задзеленькати. Тут бо саме зателенькав дзвінок. Загув великий дзвін з дзвіниці і роскотився в повітрі. За ним тихо зателенькали маленькі дзвоники.
Индута, -ти, ж. Испорч. индукта — пошлина на ввозные товары. Так було тогді тілько два перевози. Заплатив було индуту, то й пропустять.
Небожів, -ева, -еве Племянниковъ. На небожевому возі ми вдвох і поїхали.
Повнити, -ню, -ниш, гл. Исполнять.
Покохатися, -хаюся, -єшся, гл. Полюбить другъ друга. З сиротою покохалась. Бодай тебе, бодай мене, бодай нас обоє! А що ж ми покохались на лишечко своє.
Сіяти 2, -яю, -єш, гл. = сяти. На горі церковця сіяла, там дівчина з козаком шлюб брала.
Шашлак, -ка, м. Насѣк. долгоносикъ.
