Адресува́ти, -су́ю, -єш, гл. Адресовать.
Бурмак, -ка, м. Ворчунъ, брюзга.
Виговорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. виговоритися, -рюся, -ришся, гл.
1) Наговариваться, наговориться, все высказать, все сказать. Нехай уже, думаю собі, Горбоносиха трохи виговориться (говірка була несказанно).
2) Отговариваться, отговориться, оправдываться, оправдаться. Не бійсь слави, не бійсь слави, не бійсь поговору, я за славу сама стану, ще й виговорюся.
Гамкнути, -ну, -неш и гамнути, -ну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гамати. Съѣсть, глотнуть. Дай панові покуштувати, а він і гамкне.
Дарови́ще, -ща, с. Родъ дѣтской игры, въ которой попавшій палкой по палкѣ противника кричитъ: «Дарую коня! дарую вола!» и т. д.
Пишнобарвистий, -а, -е. Цвѣтистый, блещущій яркими красками. Пишнобарвистий співочий і танцюристий рай.
Піщанець, -нця́, м. Песчаная почва. Тут у нас, знаєте, земля не родюча на хліб, бо все піщанець.
Присалабенитися, -нюся, -нишся, гл. Притащиться. Ти, бабо, знов присалабонилась із тим листом?
Хамлюга, -ги, м. Ув. отъ хамло 2, но употребл. въ болѣе ругательномъ смыслѣ, въ значеніи: Хамъ, халуй, грубый мужикъ. Виїхав раз у поле якийсь багатий хамлюга.
Шостий, -а, -е. числ. Шестой. Два стоїть, два лежить, п'ятий ходить і шостого водить.
