Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

табунний

Табунний, -а, -е. Табунный, изъ табуна.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАБУННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАБУННИЙ"
Брамурний, -а, -е.  — камінь Азотная окись кобальта. Вас. 182.
Брехання, -ня, с. 1) Лганье. 2) = гавкання.
Жасну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Пугнуть. Вх. Зн. 17. Желех.
Квапливість, -вости, ж. Поспѣшность.
Кладовисько, -ка, с. = кладовище. О. 1861. XI. Свидн. 41.
Куцо нар. Коротко. Тепер от повелось: куцо ходять. Ном. № 11140.
Маму́лити, -лю, -лиш, гл. Пачкать, гадить.
Мо́тлох, -ху, м. 1) Хламъ, тряпье, обломки, клочки. М'ясо розварилось на мотлох. Побив змія на мотлох. Мнж. 22. Сніп на мотлох побив. Черк. у. 2) Сбродъ, сволочь. Зоставайся ж із жидами та з мотлохом панським. К. Досв. 219. А то ж добре, що ти там на городі балакаєш із політницями, з усяким мотлохом? Левиц. І. 485.
Ненін, -а, -е. . матушкинъ, материнъ
Шпуга, -ги, ж. 1) Планка деревянная или желѣзная, связывающая доски дверей, ставень и пр. Козелец. у., Лебед. у., Уманск. у., Гайс. у., Камен. у. 2) Желѣзная полоса, служащая для оковки сундука. Вас. 150.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТАБУННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.