Алти́ця, -ці, ж. Ластовка, вставка подъ мышками гуцульской рубахи.
Витрішок, -шка, м. Первоначально — вытаращенный глазъ, но употребляется теперь только въ выраженіи ви́тришка ззів. Прозѣвалъ, проглядѣлъ. Употребительнѣе во множ. числѣ въ выраженіи: ви́трі(и)шки їсти, ловити, купувати, продавати. Ротозѣйничать, глазѣть. Та що його питати: він по городу ґав ловив та витрішки продавав. Щось люде більш витрішки купують. за перебір дасть бог витрішки. Переборчивый ничего не получить, только посмотритъ.
Доча́сність, -ности, ж. Временность.
Клюпа, -пи, ж. 1) Боекъ, песть въ ножной ступѣ, толчеѣ. 2) Обыкновенная ступа, толчея.
Князь, -зя, м.
1) Князь (государь или особа княжескаго титула). Тогді то у городі Лебедині царі і князі великим всі дивом дивували. Стереглись вони, проходячи побіля замку князя Вишневецького.
2) Новобрачный, женихъ. Слухайте, бояре, що князь бреше. Молодії князя зараз будуть ( = молодий з молодою). Ум. кня́зин, князьок. Мій орлику, мій князику! На білому острові живе собі... якийсь князьок. Ув. князюка.
Крівавитися, -влюся, -вишся, гл. Окровавляться.
Облупуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. облупатися, -паюся, -єшся, гл. Объ обмазкѣ: отставъ, отпадать, отпасть. Стіна облупалася.
Роздовбувати, -бую, -єш, сов. в. роздовба́ти, -ба́ю, -єш, гл.
1) Раздалбливать, раздолбить.
2) Расковыривать, расковырять. Роздовбати ніс. 3) Понять, уразумѣть, добиться толку. Мати ж примху роздовбала, так не докопалась, відки доні теє лихо, з ким вона спізналась.
Сивобородий, -а, -е. Сѣдобородый. Гетери гостя привели сивобородого.
Строма, -ми, ж. Крутизна, стремнина. Та ви бо туди не їдьте, бо там така строма, що й голови цілісенької не буде. Поліз по стромах.
