Безневинно нар. Невинно, безъ вины. Близьких сусідів хліба й соли безневинно збавляв. Въ слѣдующей пѣснѣ нарѣчіе это употреблено, кажется, въ значеніи: не безъ вины, не невинно, какъ и должно быть, судя по составу слова: Стали отцеву й неньчину молитву забувати, тоді їх стає Господь безневинно карати.
Валькировий, -а, -е. Относящійся къ валькиру. Став серед хати проти валькирових дверей.
Глинянка, -ки, ж. = глинище.
Захлюндрытыся, -рюся, -рышся, гл. = захлюпатися.
Набува́тися I, -ва́юся, -єшся, сов. в. набу́тися, -бу́дуся, -дешся, гл. 1) Пріобрѣтаться, пріобрѣсться. 2) Преимущественно только въ с. в.: Прожить, пробыть достаточно долго. Ні я нажилася, ні я набулася. Не довго я у свого батечка набувся. Вже ж я на полі набувся, буйного вітру начувся. 3) Въ : Поки хвалько нахвалиться, будько набудеться, — т. е. долго ожидать, пока обѣщанное сдѣлается. 4) Пить, напиться (водки).
Попадин, -на, -не.́ Попадьинъ. Попадина дочка.
Пухір, -ра, м. = пухирь.
Сіроман, -на, м. = сіроманець. Вовки-сіромани нахождали.
Сніжниця, -ці, ж. = сніговиця. Морози лютували і сніжницею мело.
Схлюпнути, -пну, -неш, гл. Пошатнувъ сосудъ, расплескать немного.
