Відрізнятися, -няюся, -єшся, сов. в. відрізни́тися, -ню́ся, -нишся, гл. 1) Отдѣляться, отдѣлиться, отстраняться, отстраниться. Цвіла, цвіла калинонька, на воду схилилась, дівчинонька журилася, що від роду відрізнилась. А всі зірочки до купочки, місяць одрізнивсь. 2) Выдѣляться, выдѣлиться. Звідтіль одрізнявся голосний крик корови або півня. 3) Отличаться, выдѣляться, выдѣлиться. Зорі відрізняються від планет.
Да́вність, -ности, ж. 1) Давность. Давність земська. 2) = Давнина. Не задавить тому серця, чий рід з давности ведеться.
Жі́ночка, -ки, ж. Ум. отъ жінка.
Напроку́дити, -джу, -диш, гл. Напроказить. Мабуть добре напрокудив, що вже й очей не появе.
Олія, олії, ж. Постное масло. олію бити. Приготовлять постное масло. олію вибити кому. Побить кого. Я йому олію вибив. давити олію. Игра, то-же, что и тісна баба (Cм.).
Поросквітчуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Снять вѣнокъ, цвѣты съ своей головы (о многихъ).
Розсердити, -джу, -диш, гл. Разсердить. На шальвію воду грію, на рушу не буду; розсердила миленького, просити не буду.
Слизотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = слизити 2. По весні текла всяка нечисть, слизотіла й пінила.
Храбрувати, -рую, -єш, гл. Храбриться. Козацтво! лицарі Трояне! Храбруйте! Наша, бач, бере!
Шмаркати, -каю, -єш, гл. Пускать сопли изъ носа.
