Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

табурка

Табурка, -ки, ж. Верхъ телѣжный, будка, волочокъ. У простий віз він тепер уже й не сяде, а дай йому візок да ще й з табуркою, шоб сонце йому не пекло у пику, або дощ не лив у потилицю. Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАБУРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАБУРКА"
Букодірча, -ча́ти, с. Птенецъ зяблика. Вх. Уг. 228.
Давни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Дѣлать давнимъ.
Наскіпатися, -паюся, -єшся и наскіпуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. наскіпатися, -паюся, -єшся, гл. Набрасываться, наброситься, нападать, напасть; приставать, пристать. Доля... як лихоманка, — не розбіра, на кого наскіпаться; чоловік, чи пан, — їй все однаково. О. 1861. III. 13. Як наскіпався на мене, так куди тобі! Мир. Пов. І. 142. Наскіпався, мов на батька. Ном. № 3465.
Подякування, -ня, с. Благодареніе.
Потемок, мку, м. Темнота. Оскресни Боян, світлий наш співаче, чому так довго в потемку ночуєш? Федьк. І. 26.
Припасувати, -су́ю, -єш, гл. У столяровъ: пригнать. Припасував лутку. Ком. Пр. № 749.
Росплигатися, -га́юся, -єшся, гл. Распрыгаться.
Свійський, -а, -е. Домашній. Кожний свійський птах сусідивсь до людей в солом'яній хатині. К. Дз. 137. Коли нема диких (качок), то з досади і свійських лущить. Стор. 1. 233.
Сполуватися, -луюся, -єшся, гл. = сполятися. Не сполуйся з чужим, бо дуже зле буде; найкраща спілка — чоловік та жінка. Могил. у.
Утеча, -чі, ж. = утік. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТАБУРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.