Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

табунників

Табунників, -кова, -ве Принадлежащій табунщику.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАБУННИКІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАБУННИКІВ"
Безщадний, -а, -е. Безпощадный.
Возільник, -ка, м. = возій. Зміев. у.
Лузавий, -а, -е. ? По чім ти пізнала, ща нас так назвала? — По кониках лузавих, сіделечках червоних. Чуб. V. 965.
Мимохі́д, -ходу, м. Конвульсіи у дітей. КС. 1893. VII. 80.
Опростатися, -таюся, -єшся, гл. 1) Освободиться. 2) Прійти въ себя.
Подонизувати, -зую, -єш, гл. Донизать (во множествѣ).
Помісяшно нар. Помѣсячно.
Пролізти Cм. пролазити.
Розмерзатися, -заюся, -єшся, сов. в. розмерзтися, -знуся, -нешся, гл. 1) Опаивать, оттаять. До первого грому земля не розмерзається. Ном. № 417. 2) Лопаться, лопнуть отъ мороза, замерзнувъ съ жидкостью. Пляшка з водою стояла в сінях та й розмерзлася. Богод. у.
Хльостати, -таю, -єш, гл. Стегать. Антосьо хльостав різкою на городі. Св. Л. 138.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТАБУННИКІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.