Ґно́ття, -тя, с. Отрепье.
Заду́маність, -ности, ж. Задумчивость.
Знахарювати, -рюю, -єш, гл. Заниматься знахарствомъ. Що не тілько та пан Сава церков та руйнує, із бісами став за право й дуже знахарює. А його жінка ще к тому й знахарювала, та таки так, що декому і помагала.
Кардовник, -ка, м. Раст. Sparganium simplex L. и Sparganium ramosum L.
Крутій, -тія, м. Плутъ. О, не дуже водись з ними, гроші не дуже позичай, бо крутії вони добрі.
Негаразд нар. Нехорошо, неладно. Ой негаразд запорожці, негаразд зробили: степ широкий, край веселий та й занапастили.
Помарнотратити, -чу, -тиш, гл. Промотать, растратить, расточить (во множествѣ).
Сеструня, -ні, сеструся, -сі, ж. ласк. отъ сестра. Ой не є ж то зазуля, но твоя сеструня. Ні батька, ні матусі, ні рідненької сеструсі.
Филозоф, -фа, м. 1) Философъ. По їх січовому розуму ніщо на світі не стоїть ні радости, ні печалі: филозофи вражі діти! 2) Ученикъ предпослѣдняго класса духовной семинаріи. Филозоф! а кобили в хамут не вміє запрягти.
Шабашковий, шабашо́вий, -а, -е. Относящійся, свойственный шабашу. Шабашкова свічка.
