Видайкати, -каю, -єш, гл. Выклянчить (отъ словъ: дай, дай!)
Дрібни́ця, -ці, ж. 1) Мелочь, пустякъ. 2) — пла́хта. Мелкоузорчатая плахта. Вийди, вийди, молодице, з відром по водицю, нехай гляну, подивлюся на плахту дрібницю. Виткала молода дівчина дві плахти дрібниці. 3) мн. дрібни́ці. Мелко заплетенныя косы. Росчесала русу косу, заплела в дрібниці. Гайсин. у. 4) Родъ сѣти для ловли рыбы въ Днѣстрѣ. Ум. дрібни́чка, дрібни́ченька. Ой плахотка-дрібниченька по тросточці червцю.
За́йво нар. Излишне, напрасно, тщетно. Ні, нічого я не чув на його недоброго, — нічого зайво й кохати.
Копитник, -ка, копитник, -ка, м. = ко́питень.
Натхнути, -хну, -не́ш, гл. = надхнути.
1) Старий січовик натхнув свою душу в молодісіньку душу онука.
2) Українська пісня і неписана словесність народу українського натхнули молоді уми в Київі спасенною думкою. Натхни ж нас правдою, о Музо Мельпомено!
Пожовтявий, -а, -е. Желтоватый.
Потовкмачити, -чу, -чиш, гл. = потовкти. Хома думав, що ще трохи його потовкмачив, — принявсь лежачого шкварити.
Пошнипати, -паю, -єш, гл. Обнюхать.
Стягель, глю, м. Часть полудрабка: перекладина, которая укрѣплена въ длинныхъ жердяхъ; такихъ перекладинъ полудрабок имѣетъ двѣ, обѣ вторыя отъ концовъ.
Хитромовний, -а, -е. Витійскій. Шкода слави твоєї, вродливая, краска країно! Шкода твого Парфенона, шкода театрів твоїх, шкода Солонових прав, хитромовних річей Демосфена.
