Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рогуля

Рогуля, -лі, ж. 1) Искривленное бревно, искривленная палка. 2) Въ загадкѣ: самка рогатыхъ животныхъ. Ном. стр. 293. 3) Палка съ раздвоеніемъ на концѣ, употребляемая при ловлѣ раковъ для вспугиванія ихъ. О. 1861. XI. 116. Ум. рогулька, рогулечка. Ном. № 13056.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 27.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОГУЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОГУЛЯ"
Вибрудок, -дка, м. 1) Грязный осадокъ. Желех. 2) Очень ранній выкидышъ, embrio.
Вилицювати, -цюю, -єш, гл. Перелицевать.
Квашка, -ки, ж. Ум. отъ кваша.
Комишитися, -шуся, -шишся, гл. Мелькать? А то що за світ комишиться у малій хатині? Мир. Пов. II. 55.
Ошимок, -мка, м. Кусокъ хлѣба. Наламала ошимків. Лохвиц. у.  
Поморхлий, -а, -е. Сморщившійся.
Предковецький, -а, -е. Предковскій. Радом. у.
Присягати, -га́ю, -єш, сов. в. присягти, гну, -не́ш, гл. Присягать, присягнуть, клясться, поклясться. Свідки присягали в суді. Я иншу не люблю, Богом присягаю. Чуб. V. 295. Ой матінко моя, вже ж бо я не твоя: ой вже ж бо я того пана, що я з ним присягала. О. 1862. IV. 29.
Прорізувати, -зую, -єш, сов. в. прорізати, -жу, -жеш, гл. Прорѣзывать, прорѣзать. Прорізав дно у тім брилі. Рудч. Ск. І. 62.
Стадник, -ка, м. 1) Пастухъ лошадей. О. 1862. II. 61. У Гребинки повидимому пастухъ рогатаго скота: Вже панський стадник Опанас, покинувши товар, що пас, з кишені витягнув сопілку. Греб. 373. 2) Жеребець при стадѣ кобылъ. 3) Быкъ при стадѣ коровъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОГУЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.