Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

робливо

Робливо, -ва, с. Издѣліе. Це ложки мого роблива. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОБЛИВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОБЛИВО"
Жа́чка, -ки, ж. = жатка. Це кошено жачкою: бачите, як одмітно од того, де косою кошено. Полт. г.
Жури́ти, -рю́, -риш, гл. Печалить, озабочивать. Не лихо журить, а чужа сторінка та невдала жінка. Чуб. Не журь мене, кажу, моя матінко, моя квітонько! Ти бачиш, я й сама в журбі потопаю. Г. Барв. 527.
Зробка, -ки, ж. брати гроші на зро́бку. Врать деньги подъ отработокъ. Землі в його нема, — бере гроші на зробку: уперед даєш, а послі він одробля. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Ковбок, -бка, м. Болѣе толстая часть дерева, уже отрѣзанная отъ вершины. Шух. І. 88. 177. Ум. ко́вбчик. Вх. Зн. 26.
Потмарити, -рю, -риш, гл. = потьмарити. На небі усі звізди потмарило. АД. І. 185.
Припалювання, -ня, с. Опаливаніе, обжиганіе, прижиганіе.
Скринник, -ка, м. Сундучникъ, дѣлающій сундуки. Вас. 150.
Спільність, -ности, ж. Общность, единеніе. До гурту, до громади, до спільности закликають. К. (О. 1861. І. 311).
Суспиця, -ці, ж. = суржик 1 = суропиця. Вас. 204. Сей год я посіяв жита на три упруги да овса — на два, да ще суспиці усякої на упруг, — не більше. Нѣжин. у.
Хитруха, -хи, ж. Хитрая женщина. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОБЛИВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.