Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рогачка

Рогачка, -ки, ж. 1) Рогатая овца. Вх. Лем. 461. 2) = рогатівка. Грин. III. 270. Шо за мода, шо за мода — все шапки рогачки. Чуб. V. 1194. 3) Раст. Sisymbrium pannonicum. 4) Насѣк. уховертка. Харьк. г. 5) Двузубая кирка, двузубыя вилы для выбрасыванія навоза.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 27.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОГАЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОГАЧКА"
Балабушок, -шка, м. Ум. отъ балабух.
Дити́нин, -на, -не. Принадлежащій ребенку.
Дрібни́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Раздробляться, измельчаться. Сахаръ дрібниться на маленькі грудочки. Кролев. у.
Конфедерація, -ції, ж. Конфедерація. Встає шляхетськая земля, і — разом сто конфедерацій. Шевч. 131.
Ліси́стий, -а, -е. Лѣсистый.
Надопта́ти, -пчу, -пчеш, гл. = наздоптати.  
На́ймитський, -а, -е. Принадлежащій наемному рабочему. Поб'ють тебе, господине, наймитськії сльози. Грин. III. 556.
Пересміхатися, -хаюся, -єшся, гл. Пересмѣиваться.
Покидька, -ки, ж. 1) Негодный предметъ. К. (Хата, XVI). 2) Заброшенное существо женскаго рода. Я така вбога і безталанна дівчина, покидька, чужий попихач. Г. Барв. 381.
Спіліти, -лію, -єш, гл. Созрѣвать, дѣлаться спѣлымъ. Як почина ожина спіліть, то червона, а як приспіє, — чорна. Черк. у.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОГАЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.