Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роблениця

Роблениця, -ці, ж. Насыпная гора, курганъ. Левч. 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОБЛЕНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОБЛЕНИЦЯ"
Которгати, -гаю, -єш, гл. Сильно дергать, теребить, тормошить.
Милови́ння, -ня, с. = милини. Вх. Зн. 35.
Моргу́лець, -льця, м. Въ загадкѣ: глазъ. Стоїть хапун (рот), над хапуном — сопун (ніс), над сопуном моргульці, над моргульцями — поляна, над поляною ліс. Чуб.
Пейс, -са, м. Пейсъ. (Берко) ходить було, тільки колите довгими чорними пейсами. Левиц. І. 103.
Позацьковувати, -вую, -єш, гл. Затравить собаками (многихъ). Двоє цуценяток було, так же сусідські діти своїми собаками позацьковували. Богодух. у.
Порозраювати, -раюю, -єш, гл. То-же, что и розраяти, но многихъ.
Смолавець, -вця, м. Сопливецъ. Угор.
Супорок, -ку, м. = суперечка. Менше между собою супороку будеш мати. АД. І. 334.
Хвастливий, -а, -е. = хвастовитий. Багатого з хвастливим не роспізнаєш. Фр. Пр. 92.
Цявкання, -ня, с. = дзявкання.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОБЛЕНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.