Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роботуха

Роботуха, -хи, ж. Работница трудолюбивая. А й до діла роботуха, і до хлопців щебетуха. Мил. 110.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОБОТУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОБОТУХА"
Алю́рний, -а, -е. Аккуратный, опрятный. А таки не алюрна дівчина! Зміев. у.
Насліддя, -дя, с. Наслѣдіе. Таке лукавому насліддя. К. Іов. 45.
Обіруч нар. Обѣими руками. Схопила за плечі обіруч невістку. Г. Барв. 369. Вона мене як схопить за шию обіруч. МВ. (О. 1862. ІІІ. 41).
Перешалювати, -люю, -єш, гл. 1) Перекрыть вновь шелевкой. 2) Поставить изъ шелевокъ перегородку.
Позаводитися, -димося, -дитеся, гл. Завестись (во множествѣ). У нас в обох хатах цвіркуни позаводилися.
Розблюватися, -лююся, -єшся, гл. Начать сильно рвать.
Старостиха, -хи, ж. Жена старости.
Убудитися, -жуся, -дишся, гл. Проснуться.
Цваркати, -каю, -єш, гл. 1) Чирикать. Желех. 2) Говорить на непонятномъ языкѣ, напр. по еврейски. Вх. Зн. 77.
Чабаниха, -хи, ж. Жена чабана.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОБОТУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.