Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роботуха

Роботуха, -хи, ж. Работница трудолюбивая. А й до діла роботуха, і до хлопців щебетуха. Мил. 110.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОБОТУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОБОТУХА"
Глушко, -ка, м. Глухой человѣкъ. Аф. 361.
Гри́вина, -ни, ж. Узкая полоса травы, оставляемая на сѣнокосѣ въ видѣ межи. Мнж. 178.
Затну́ти, -ся. Cм. затинати, -ся.
Моско́вець, -вця, м. = москаль 1. К. Дз. 115.
Обмацуватися, -цуюся, -єшся, сов. в. обмацатися, -цаюся, -єшся, гл. Ощупывать, ощупать себя или вокругъ себя. Обмацавсь — шило коло мене. Грин. II. 336.
Поволитися Cм. поволятися.
Постукувати, -кую, -єш, гл. Постукивать. Сяде верхом на кочергу, постукує єю по хаті. Чуб. І. 68.
Росплакатися, -чуся, -чешся, гл. Расплакаться. Ой устань, жінко Уляночко, бо росплакалось дитяточко! — Ой нехай плаче, росплачеться, а мені вже з ним не бачиться. Чуб. V. 789.
Туманити, -ню́, -ниш, гл. Дурачить, морочить. Хто його там думав свататись; так тільки туманив людей. Левиц. Пов. 44. Людей туманити. МВ. (О. 1862. III. 37). І не зводив з ума, не туманив дочку молодую. К. МБ. XII. 278.
Шморгатися, -гаюся, -єшся, гл. Дергаться (о веревкѣ, напр.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОБОТУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.