Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

робочий

Робочий, -а, -е. 1) Рабочій. Забіжиш до Марусі у робочу часину. МВ. ІІ. 83. 2) Трудолюбивый. Робоча як бджола. Ном. № 4562. Паша Меланка не робоча, на ній сорочка парубоча. Чуб. ІІІ. 469.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОБОЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОБОЧИЙ"
Го́стик, -ка, м. Ум. отъ гість.
Гребі́нний, -а, -е. 1) Относящійся къ гребню, гребеночный. 2) Гребі́нне полотно́. Самое толстое полотно. Подольск. г. Полотно болѣе тонкое, чѣмъ воловина. Вх. Зн. 5. Полотно = Дванадцятка. МУЕ. ІІІ. 19.
Гривно́к, -ка, м. = Гривак. Вх. Пч. II. 9.
Незлостивий, -а, -е. Незлобный.
Нерожень, -жня, м. Родъ дикой утки.
Повітра, -ри, ж. Повѣтріе, эпидемія. Така повітра пішла, що люде мруть — холера. Балтск. у. А щоб на неї повітра прийшла. Васильк. у. А щоб тебе лиха повітра забрала. Подольск. г.
Поперек, -ку, м. Поясница; талія. Обняла за поперек. Котл. Ен. VI. 37. Ум. поперечок.
Пригашати, -ша́ю, -єш, сов. в. пригаси́ти, -шу́, -сиш, гл. Пригашивать, пригасить, притушить. Пригашують трохи вогонь. Дещо.
Припинка, -ки, ж. = припин. Ледача шкапа скрізь припинки має. Ном. № 10848.
Хроп! меж., выражающее ударъ, бросаніе со звукомъ, разбиваніе. Де взявся Мартин, — хроп бідою об тин. КС. 1884. І. 29.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОБОЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.