Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

родичка

Родичка, -ки, ж. Родственница. Поблагословила молодих якась родичка замісто матері. Левиц. І. 333.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 28.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОДИЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОДИЧКА"
Базувір, -ра, м. = бузувір. Шейк. Недовірки, базувіри. Черниг. у.
Дзиґа́рок, -рка, дзиґа́р, -ра, м. = Годинник. Чаще во мн. ч.: дзиґарки. Знає ту високу з дзиґарками дзвіницю. К. ЧР. 81.
Живи́на, -ни́, ж. Животное, животина. Вх. Лем. 413. Зосталам ся нещаслива, як живина в полю. Гол. І. 297.
Забурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Забурлить. Харьк.
Кіл, кола, м. Колъ. Дурному хоч кіл на голові теши. Ном. № 6185. Св. Микола не поставить кола. Ном. № 453.
Нала́пати, -ся. Cм. налапувати, -ся.
Ошпарити Cм. ошпарювати.
Передача, -чі, ж. Передача.  
Пищаль, -лі, ж. Пищаль. Мет. 423. Семип'ядную пищаль підняв і орлам сизоперим кулю на подарунок подарував. АД. І. 111.
Промін, -ну, м. Мѣна. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОДИЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.