Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

робітниця

Робітниця, -ці, ж. Роботница. Батенько іде, хвалить мене: оддали дочку робітницю: по сім кіп жне. Чуб. V. 723. Ум. робітничка, робітнонька. Зіронько вечірняя, то жесь освітила, а з дому домівнонькою, а з поля робітнонькою. Рк. Макс.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОБІТНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОБІТНИЦЯ"
Зава́лювання, -ня, с. Обваливаніе.
Заглоби́ти, -блю, -биш, гл. = заплішити. Вх. Лем. 415.
Ославитися, -влюся, -вишся, гл. = вславитися. Ой славен, пишен молод женишок. Ой чим же він да й ославився? — Огородив двір щирим залізом. Чуб. III. 294.
Пинити, -ню, -ниш, гл. Мѣшать, препятствовать. Вх. Зн. 48.
Побігати, -гаю, -єш, гл. Побѣгать. По світу як іще побіга, чиїхсь багацько виллє сліз. Котл. Ен.
Понаколочувати, -чую, -єш, гл. Наболтать, намѣшать (во множествѣ). Понаколочувала такого, що й свині не їстимуть, а вона нам дає. Богодух. у.
Розцвяхувати, -ху́ю, -єш, гл. Разукрасить гво́здиками.
Спищати, -щу́, -щи́ш, гл. Запищать. Птах спищав. Вх. Лем. 469.
Терник, -ка, м. Собраніе терновыхъ кустовъ. Терник був густий. Драг. 341. Ум. терничо́к.
Штопка, -ки, ж. Родъ банки. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОБІТНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.