Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

робітниця

Робітниця, -ці, ж. Роботница. Батенько іде, хвалить мене: оддали дочку робітницю: по сім кіп жне. Чуб. V. 723. Ум. робітничка, робітнонька. Зіронько вечірняя, то жесь освітила, а з дому домівнонькою, а з поля робітнонькою. Рк. Макс.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОБІТНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОБІТНИЦЯ"
Бибка, -ки, ж. Шишка овечьихъ экскрементовъ. Мил. М. 25. Cм. бібка.
Вибурхати, -хаю, -єш, гл. Выплеснуть, съ шумомъ выбросить.
Гребі́нний, -а, -е. 1) Относящійся къ гребню, гребеночный. 2) Гребі́нне полотно́. Самое толстое полотно. Подольск. г. Полотно болѣе тонкое, чѣмъ воловина. Вх. Зн. 5. Полотно = Дванадцятка. МУЕ. ІІІ. 19.
Зі́рочний, -а, -е. Звѣздный. Еф. 13.
Зручний, -а, -е. Ловкій; удобный. Левиц. Пов. 141.
Люла́, -ли́, ж. Большая курительная трубка. Cм. люлька 1. Виносе йому циган таку здоровенну люлу. Мнж. 114.
Ослобонити, -ню́, -ниш, гл. Освободить.
Попутник, -ка, м. Раст. Plantago major L. ЗЮЗО. І. 131.
Поруб, -бу, м. 1) Порубка, рубка. Це дрова і тріски ще вохкі, — вчорашнього порубу. Рк. Левиц. 2) Раны? І вквітчався труп не маком, — порубом рицарським. К. МБ. X. 13.
Шляк, -ку, м. Обшивка внизу платья, кайма.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОБІТНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.