Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

родонька

Родонька, -ки, ж. Ум. отъ родина.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 29.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОДОНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОДОНЬКА"
Дба́ння, -ня, с. Радѣніе, стараніе, заботливость.
Ди́бці, -ців, ж. мн. ум. отъ диби.
Засуди́ти, -джу́, -диш, гл. Осудить, приговорить. Ой вже тебе, молодий козаче, в салдати засудили. Чуб. V. 948.
Натрощити, -щу́, -щи́ш, гл. Наломать; раздавить (многое).
Облесно нар. = облесливо.
Переуючити, -чу, -чиш, гл. Перевьючить.  
Перечути, -чую, -єш, гл. Прослышать, услышать. Перечули вони, шо у якогось царя покрав дзмій чотирьох дочок. Мнж. 43. Перечула через люде, що мій батько в гости буде. Мет. 248. А я тебе, мій синочку, ні відкіль не перечую і не побачу. Мил. 214.
Попереносити, -но́шу, -сиш, гл. Перенести (во множествѣ).
Путрити, -рю, -риш, гл. 1) О дымѣ: валить. А дим з вікна так і путрить. Кролев. у. 2) Пушить, ругать. Як зачала вже їх путрити за те! Зміев. у.
Цибатий, -а, -е. Длинноногій. Цибатий, як журавель. Ном. № 8623., Ум. цибатенький.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОДОНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.