Бліх, -ха, м. 1) Бѣленіе (полотна и пр.). 2) Бѣлильня. Мали сад заводить за старим бліхом.
Ди́кція, -ції, ж. Дикція, чтеніе. Розмовляв Шевченко широко про свою поему «Ів. Гус», почитуючи гарною дикцією своєю деякі місця.
За́кид, -ду, м. Упрекъ, укоръ; указаніе недостатка. Сердиті закиди про те, як тепер сталося.
Знахарство, -ва, с. Знахарство.
Зручати, -ча́ю, -єш, гл. Поручать.
Насторожати, -жаю, -єш, сов. в. насторожи́ти, -жу, -жиш, гл. Настораживать, насторожить, приготовлять, приготовить къ чему-либо. насторожити ноги. Напречь ноги къ усиленному бѣгу. Ми свої ніженьки насторожали, щоб хорт не догнав.
Поописувати, -сую, -єш, гл. Описать (во множествѣ).
Творіння, -ня, с. = твір 1. Гоже, не гоже — творіння боже. Ум. творіннячко.
Тичба, -би, ж. Толпа. Цілі тичби людей збігалися на його дивитися.
Хамнути, -ну, -неш, гл. Съѣсть быстро. Нашвидку хамнув трошки, або випив.
