Витрут, -ту, м. Мѣсто, натертое на ногѣ (отъ ходьбы).
Віддимати, -маю, -єш, сов. в. віддути, відодму, -меш, гл. 1) Отдувать, отдуть. 2) віддимати губи. Выпячивать губы. Переносно: сердиться. Оддув губи, як капиці.
Закришталюва́тися, -лю́юся, -єшся, гл. Кристаллизоваться. Сироп вже закришталився.
Клебанина, -ни, ж. = клебаня. Ум. клебани́нка. Загубив я клебанинку та й дарабчик свічки.
Лій, ло́ю, м. Сало овецъ и рогатаго скота; свѣчное сало. Ні се лій, ні се масло. Шкода й лою на лемішку.
Площити, -щу, -щиш, гл. Болтать, разсказывать. Я чув, що він площив, що він украв моїх коней.
Позавалюватися, -люємося, -єтеся, гл. Обрушиться (во множествѣ).
Рокитяний, -а, -е. = рокитовий.
Старшинник, -ка, м. Начальникъ, начальствующее лицо.
Чверть, -ти, ж. 1) Четверть. Чверть локтя завдожки. Шерть-верть, бери чверть — вийшло рокове. 2) у чверті рубати. Четвертовать. Вони ж його а ні били, ні в чверті рубали, тільки з його молодого живцем серце взяли.
