Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

робітня

Робітня, -ні, ж. Мастерская. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОБІТНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОБІТНЯ"
Будниченя, -няти, с. Дитя работника на поташномъ заводѣ.
Відтопити, -ся. Cм. відтоплювати, -ся.
Глота, -ти, ж. = гліт. Вх. Зн. 21. Подольск. г.
Дуракува́тий, -а, -е. Дураковатый, глуповатый. Один дуракуватий челядник росказував, що як він їздив у Крим по сіль, дак хоча ж і соли наївсь уволю. Грин. І. 230.
Дядю́сь, -ся, м. Ум. отъ дядя.
Зростання, -ня, с. Ростъ, выростаніе.
Куркати, -рчу, -чиш, гл. Урчать. У череві курчит. Вх. Уг. 248.
Ми́тра, -ри, ж. Митра.  
Накли́катися, -чуся, -чешся, гл. Назваться, напроситься.
Піснякати, -каю, -єш, гл. = пісникати. Я п'ятницю перед великоднем піснякала. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОБІТНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.