Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

робітня

Робітня, -ні, ж. Мастерская. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОБІТНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОБІТНЯ"
Бирфи, бирф, ж. мн. Ступеньки въ передвижной лѣстницѣ. То же, что и щаблі. Вх. Зн. 3.
Владарь, -ря, м. Обладатель, владѣтель, повелитель. Желех.
Гадочка, -ки, ж. Ум. отъ гадка.
Застали́тися гл. Встрѣчено въ выраженіи: застели́тися на со́яшно. Проглянуть солнцу. Погода оце засталиться на сояшно, та й знову хмарки. Ном. № 337.
Клеїти, кле́ю, клеїш, гл. Клеить.
Підданка, -ки, ж. 1) Подданная. 2) Крѣпостная. Ум. підда́ночка. Ой пане, папочку, ведем тобі підданочку. Мет. 235.
Позав'язувати, -зую, -єш, гл. Завязать (во множествѣ). Назад руки (новобранцям) позав'язували. Чуб. V. 995.
Привіт, -ту, м. Привѣтъ, привѣтствіе. Харьк. г. Мет. 242.
Проголодувати, -ду́ю, -єш, гл. Проголодать. Проголодувала з тиждень (шукаючи заробітку), та з тим і додому прийшла. Кіевск. у.
Рацавка, -ки, ж. = рапавка. Вх. Зн. 58.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОБІТНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.