Дода́ток, -тку, м. Прибавленіе, добавленіе, прибавка. Нум міняться на коні! Кілько додатку хочете? В додаток. Въ додачу; къ тому же, при томъ. Удався він високий, здоровий та ще в додаток був великий характерник. Ум. Дода́точок. І курочку дарую, а півничка в додаточку — люби мене, мій батечку.
Красити, -шу́, си́ш, гл.
1) Дѣлать красивымъ, украшать. Лихо нікого не красить.
Наплу́тувати, -тую, -єш, сов. в. наплу́тати, -таю, -єш, гл. 1) Напутывать, напутать. Наплутала ниток та й пішла, а мені треба росплутувати. 2) Путаться, спутаться въ словахъ. Щось казав, казав, наплутав, я й не розібрала.
Пекарня, -ні, ж.
1) Пекарня, булочная.
2) Кухня. Пекарня дух любить. Ой увійшла пані у свою пекарню.
Піддужати Cм. піддужувати.
Постояння, -ня, с. Стояніе. Хилилася береза своїй зеленій діброві: дякую ж тобі, зеленая діброво, за моє постояння, кілько я у тобі стояла, буйного вітру не знала.
Прогоріти, -рю́, -ри́ш, гл. Прогорѣть. З причілку стіна прогоріла наскрізь.
Сорокуш, -ша, м. = сорокопуд.
Схід, схо́ду, м. 1) Восходъ. Заходу сонця дожидався і сходу тихої зорі. Гетьман Хмельницький козаків до сходу сонця у поход виправляв. 2) Востокъ. Хуртовина зі сходу на їх найде. схід-со́нця. Помолилась на схід сонця. 3) Всходъ (о посѣвахъ). Да нема тому піску сходу. Нема дощу, — нема сходу. 4) мн. схо́ди. а) Ступеньки неподвижной лѣстницы, б) вся неподвижная лѣстница. Ми вас сховаємо до півночі під сходи. 5) — душі. Отходъ, смерть. Ударили тричі в старий дзвін на схід душі. А на схід душі хоч табаки понюхаю.
Цегельник, -ка, м. Кирпичникъ, кирпичный мастеръ.
