Зава́рювати, -рюю, -єш, сов. в. завари́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Заваривать, заварить. Варвара заварить, а Сава засолить. 2) Печь, запечь (о боли). Що це, сестро, да й за пиво, поло серця заварила. 3) — со́няшниці. Ставить, поставить сухія банки при боляхъ живота. Вона й язичок підняти, і соняшниці заварити, ось така то вона.
Залі́зо, -за, с. 1) Желѣзо. Їсть, як іржа залізо. 2) мн. Цѣпи, оковы. На суд твій праведний прийти, в залізах руки принести. Навіть залізами ніхто не міг його зв'язати. Ум. залі́зце. ,
Ме́трика, -ки, ж. Метрическая запись, метрическое свидѣтельство. Се купимо попові гостинець, то він у метрику не так буде дозиратись. А тут метрики не позаписувані!
Погреб, -бу, м. = погріб. Старий попрощавсь із мертвим тілом мовчки і без плачу й жалю поблагословив на погреб.
Розрізувати, -зую, -єш, сов. в. розрізати, -жу, -жеш, гл. Разрѣзывать, разрѣзать. Онисько розрізав кавуна надвоє.
Струсонути, -ну, -неш, гл. Встряхнуть. Громом Турещину струсонули.
Тісний 2, -а, -е. 1) Тѣсный, узкій. Улиці тісні.
2) Трудный, тяжелый. Тісні роки упали.
3) Бѣдный, убогій. Ти не уважаєш ні на кого — ци тісний, ци богатый. Раз вийшли жінки богача і тісного пшеницю жати.
4) в тісні руки взяти. Взять въ ежевыя рукавицы.
5) упасти в тісну діру. Попасть въ трудное положеніе.
6) тісна баба. Cм. баба. Ум. тісненький, тісне́сенький. У нас хата маленька, тісненька, — ніде буде тобі спочить.
Фіровщина, -ни, ж. Штука скота (или деньги для покупки овцы), которая дарится крестнымъ отцемъ и матерью своему крестнику. .
Харисто нар. Опрятно, чисто.
Щадний, -а, -е. = ощадний.
