Відмолювати, -люю, -єш, сов. в. відмолити, -лю, -диш, гл. Отмаливать, отмолить. Щоб відмолювали тяжкії мої гріхи. Буду просить Бога.... може ще і одмолю його (сина).
Відорювати, -рюю, -єш, сов. в. відорати, -рю, -реш, гл. 1) Отпахивать, отпахать. Відорана скиба. 2) Отрабатывать, отработать пахотой.
Дванадцятикри́лка, -ки, ж. Съ двѣнадцатью крыльями вѣдьма. Вона — дванадцятикрилка, а я тільки шестикрилка; вона всім нам (відьмам) голова.
Мня́вкати, -каю, -єш, гл. 1) Мяукать. 2) Невнятно и плохо говорить. Так що ж бо наш Уласович? Ні пари з уст. Далі принявся, мнявкав-мнявкав, та й начне про воли, кінчає про голуби...
Мрі́йний, -а, -е. Мечтательный. Паші жінки дівоцтво своє вважають більше за якесь невиразне й мрійне русалкування, аніж справжнім життям.
Невзабарі нар. = незабаром.
Пліска, -ки, ж.
1) Желудиная или орѣховая чашечка.
2) = плиска а, б, в. Ой коби я очі мала, як у тої пліски, я би ними вимотала всі пироги з миски.
Поломити, -млю, -миш, гл. 1) Сломать. Коні потомити, вози поломити. 2) Нарушить. Але ж бо я поломила матусину волю, тепер же я проклинаю свою лиху долю. Встрѣчаются также формы: Поламле... заповідь. Віру християнську під ноги підтопчи, хрест на собі поламни.
Татухна, -ни, м. ласк. отъ тато. Живи ж, мой татухна, без мене.
Чорнороб, -ба, м. Чернорабочій.
