Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

олійниця

Олійниця, -ці, ж. 1) Маслобойня. Названія частей: закопанный въ землю стовп (столбъ), противъ него на извѣстномъ разстояніи большой деревянный ґвинт (бинтъ) — оба вкопаны въ землю и для большей устойчивости имѣютъ на нижнихъ конкахъ перехрестя; ґвинт и стовп поддерживаютъ горизонтально лежащее между ними тяжелое бревно — стрілу, имѣющую ближе къ бревну вертикально торчащій отъ нея внизъ товка́ч, а подъ нимъ находится ступа; движеніемъ стріли вверхъ и внизъ товкач толчетъ въ ступі положенныя туда поджаренныя сѣмена, выжимая изъ нихъ масло. Екатер. у. Залюбовск. Сложнѣе олійниця у гуцуловъ: въ деревянной тяжелой подставкѣ два стовпа, внизу соединены толстой доской, называемой колода, въ углубленіи которой лежитъ шерстяной кап, въ которомъ находятся сѣмена, выше, параллельно колодістріла съ заяцем ( = товкачем); сверху надъ всѣмъ этимъ на столбахъ перекладина — правило, съ обоихъ концевъ которой на скраклях и скракниках висятъ тарани — деревянные молотки; такъ какъ стріла концами своими движется въ столбахъ, то подбивая то съ одной стороны, то съ другой клини́, можно стрілу то опускать, то поднимать и заставлять заяць выжимать масло въ колоді, изъ углубленія которой оно сквозь отверстіе — цівку капаетъ въ подставленную внизу миску. Шух. І. 163. У його в дворі — як у віночку; ув олійниці — що в иншої баби у хаті не так чисто. Ном. № 14010. 2) Женщина приготовляющая или продающая растительное масло. Ум. олійничка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 52.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЛІЙНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЛІЙНИЦЯ"
Бриндзя Cм. бриндза.
Ди́ба нар. Дыбомъ. Як скочить Лев — аж диба стала грива. Гліб. 21.
Кість, ко́сти, ж. 1) Кость. Кайдани-залізо ноги повривало, біле тіло козацьке-молодецьке коло жовтої кости пошмугляло. Дума. 2) Игральная кость. Програв чумак вози й воли в кости. Н. п. Ум. кістка, кісточка.
Лянни́й, -а, -е. Льняной. Сам рано встає — мене не будить до кужеля лянного. Ном. № 9138. Полотенце на станок лянне. Мкр. Н. 38.
Набо́жник, -ка, м. Полотенце (вышитое или тканое съ узорами), надѣваемое, для украшенія, на иконы. Черниг. г.
Повище нар. Выше. Зробив загони повище сажня. Чуб. II. 36. Ухи повище лоба не ростуть. Ном. № 1016.
Сосунець, -нця, сосуно́к, -нка, м. Дѣтенышъ, сосущій матку.
Угляр, -ра, м. = вугляр.
Цебенити I, -ню́, -ниш, гл. Ругать? Прийшла п'яна та й цебенить мене, лає, нащо курей випустила з хлівчика. Новомоск. у.
Шнир, -ру, м. Въ выраженіи: до шниру. 1) ? Треба всякую папіру підвести як раз до шниру, підвести все під закон. Котл. Од. 491. 2) До тла, до конца. Згорів до шниру. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЛІЙНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.