Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

олійниченко

Олійниченко, -ка, м. Сынъ олійника.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 52.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЛІЙНИЧЕНКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЛІЙНИЧЕНКО"
Безсоромітно нар. Безстыдно. Безсоромітно лайливий. О. 1862. ѴІІІ. 23.
Блим меж., выражающее мерцаніе, появленіе и исчезновеніе свѣта, миганіе, сверканіе глазами.
Дієпись, -сі, ж. Исторія. Закр.
Кирпичина, -ни, ж. Плитка кирпичу. Ум. кирпичи́нка.
Луто́вий, -а, -е. Лыковый. Постоли лутові. Мет. 382.
На́мордень, -дня, м. Оплеуха, пощечина.
Охотуха, -хи, ж. Охотница, желающая. А я муха полетуха, шить і прясти охотуха. Грин. III. 666.
Побужати, -жа́ю, -єш, гл. = побуджати. Рано, рано-пораненько уставала, ще й раніше матуся подужала. Чуб. V. 487.
Покумитися, -млюся, -мишся, гл. = покуматися.
Похрумчати, -мчу, -тиш, гл. = похрумтіти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЛІЙНИЧЕНКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.