Арґо́нія, -нії, ж. = Жоржи́на.
Зателе́пати, -паю, -єш, гл. = заталапапати.
Копилити, -лю, -лиш, гл. — губи. Отдувать, оттопыривать (губы). Переносно: важничать, относиться къ чему съ пренебреженіемъ; дуться. Не копильте, каже, дітки, губок, не копильте! Їжте, воно смашне! . Не будете ви в нас копилить губу, як ті запорожці, що всі в них рівні.
Поперебірати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и перебрати, но во множествѣ.
Розметати, -та́ю, -єш, гл.
1) Разметать, разбросать. Розметаю всіх, як вітер мете пил з дороги. Крукам, вранам розметала.
2) Разорвать, разметать. Охота як наскочила, — розметала його. Щоби того пистолета куля розметала, що я молоденька на нім присягала.
Смажитися, -жуся, -жишся, гл. Жариться. Волів би я не родиться, ніж в пеклі смажиться.
Тади, тадивай, нар. = туди. Єно нам повіджь, ци не ішла тади, ци не ішла дака білаглова.
Тур, -ра, м. 1) Туръ, Bos primigenius. На лощині пасеться стадо турів. Так замерзло, хоч тури гони. Грім такий, що хоч тури гони, так не почують. 2) Жукъ-олень, Lucanus Servus. 3) тура дати. Говорится о плотахъ, когда съ разбѣга ударятся о берегъ. 4) Тур-царь. Турецкій царь.
Тутейший, -а, -е. = тутешній. Увесь тутейший люд. Ци ти, дівчино, з тутейшого краю?
Фудульний, -а, -е. Надменный, гордый, высокомѣрный. Як би мій фудульний брат отсе знав, то ще б в лице мені дав.
